Розділ 5 (4)

- Обережно ....міс,- дівчині не аби ,як пощастило ,її врятував містер Герк тримаючи її за тендітну талію своїми сильними мускулистими руками ,прижимав до себе .
Що містер Герк ...чому він ...чорт ...чому постійно він мені трапляється .
- Ви в порядку ?- роздивляючись її ,він помітив що це служниця оглянувши її зніг до голови .
На перший погляд вона ніби то служагка та насправді вона витончена ,на руках немає мозолів її руки м'які й ніжні ,волосся пахне шоколодам ...це не може бути служниця .
Він вдивлявся їй у вічі ....це ж міс Дафні ...що ...я не вірю своїм очам ...чому вона в цій одежі ?що на цей раз вона затіяла ?
Викрити її ? Чи залишитись не в віданні що це вона ? 
- Незнав, що ви любите грати в ігри .- насмішкувато прошепотів їй на вухо ,- міс Дафна ,що ви затіяли ?- він ніжно шепотав своїм чоловічим голосом .
Що за ідіот ? Чортяка ...які ще ігри ...він ...він ненормальний .
- Що ....та що ви верзете ,- вдаривши його по руці та нічого не змінилось він лишень стиснув їїталію сильнішу й придав сильніше до свого тіла .
Який в нього адеколон манячий ...о ні я не поведусь на таке ..відсторонившись дівчина продовжила дивитись йому в темні очі .
- Що ви тут робите ?-дівчина незрозуміла навіщо чоловіку квіти .
Невже в нього є наречена ...чи дівчина ...як в такого холодного айзбергу може бути якась дама .
- Ви така кумедна міс ви не задумувались, що вбрані в одяг служагки ..,- нахилившись до неї,- а ви смієте мені хамити ...за рангом я вище вас навіть якщо ви графиня ,- він викарбовував кожну букву 
Що ...що він собі дозволяє ...ну і що навіть якщо так ...
Стоп ...якщо я графиня ,то він тоді хто ...нічого не розуміючи думала вона 
- Відпусти мене ?- гнівно шипіла дівчина .
У герцога піднялись кутики губ в усмішку ...
- Що ж міс ..ще зустрінемось ,- відпустивши її на землю він тримав її за руку .
Ну нарешті ...ідіот ...тобі ніколи не зрозуміти чому я це все роблю .
- Не так все просто,- потягнувши до себе ...дівчина знову опинилась біля гарячого тіла герцога .
- Що тобі потрібно ,люди подумають, що ти збираєшся щось негідне зробити з служницею ...,- вдивляючись йому у очі ,які не показували кінця ,дівчина ніби тонула в них .
- Міс Дафні ...мені байдуже що люди скажуть ,- чоловічим тембром він говорив до дівчини .
-Що він там робить ? Мучаєш бідну служанку ? - Брайн тримав півонії ,чекаючи на кінець цієї мелодрами .
- Куку ,- хтось ззаду тихо підійшов й налякав містера Брайна.
- Що ,- обернувшись він побачив невисоку дівчину ,- Клара? - чоловік не впізнав її .бачились вони дуже давно ,вона в свою чергу виросла й стала вродливішою .
- Мг ,- помахавши головою дівчина роздивлялась Брайна ,вона закохана у нього ще з 10 років .
- Це мені квіти ?- роздивляючись рожеві півонії .
- А точно ,- він протягнув їй квіти ,- це тобі .
Вітерець ніжно роздував її локони волосся,ніби то граючись .
- Дякую,- дівчина вдихнула аромат півоній ,їй вони дуже подобались ,дівчина глянула за спину Брайну .
- Це мій брат ?- здивовано говорила дівчина ,адже саме він мав її забрати .
- Що він там робить ? - вдивляючись вона помітила ,що біля нього століть леді ...служниця 
- Хто це з ним ?- не розуміючи нічого вона дивилась на Брайна чекаючи пояснення .
- Клара ...міс Клара брат дечім зайнятий приєднається пізніше ,ми можемо прогулятись на пероні ,- показуючи в сторону звідки прийшла дівчина .