Розділ 5 (2)

 - Ти диви який .- злісно мовила жінка видаючи своє обурення ,- ти хочеш подивитись на гряну білизну міледі ,- злісно все говорила вона .
- Ні..ні ви не так мене зрозуміли ,місіс Уда я вам допоможу ,- взявши корзину він поніс її сходами донизу .
- Ще губи від молока необсохли, а буде запити старій жінці ,негідник ,- спускаючись за ним все говорила вона .
- Чому вона така тяжка ,- чоловік не очікував, що корзина з білизною буде такою .
- У міс Дафни багато одежі ,- відсахнувшись жінка показала куди далі .
Провівши його в прачечну ,охоронець акуратно поставив корзину й пішов .
Невже у мене получилось ,я впоралась ? 
Дафні розуміла якщо вона зараз не покине маєток то сьогодні вона вже заручиться з містером Валеном ... вона розуміла ,що батько її закопає живцем за такий поступок та інакшого виходу вона не бачила .
- Міс вилазьте ,- пошепки говорила Уда допомагаючи їй .
- Уда ,- радісно шепотіла дівчина ,їй залишалось непоміченою покинути маєток. 
- Неможна гаяти часу ,Уда проведи мене непомітно ,будь ласочка.... це останнє, що я прошу ...
- Ну чому ви мене втягуєте в це все ...що не зробиш за ради вас ,ходімо ,- взявши її за руку повела до своєї кімнати .
Куди ми ? Дівчина роздивлялась куди їх тягне прислуга ....тут вона ніколи ще не була ...у кімнаті Уди вона вперше .
Кімнатка була маленька ,одне ліжечко, шафа ,тумбочка ,коврик й віконце ще на підлозі лежав невеликий килимок .
Жінка відкрила шкаф й щось почала шукати ....витягнувши вона просунула дівчині 
- Тримай ,побудеш недовго в образі служниці ,добре, що в сьогодні якраз найняли ще нових зійдеш під новеньку .
Дівчина на це все дивилась з цікавістю ,що що в от приміряти наряд служниці вона ніколи ще не робила ...але все буває в перше .

***
Йшовши довгим коридором дівчина тихо йшла за Удою ,поправляючи косічки вона опустила голову аби ніхто її не впізнав .
- Проходь моя люба ,як ти там казала тебе звуть ,- почала Уда побачивши на кухні кухарку .
- Я...мене. ...звуть Ділі ,- дівчина відповіла не своїм голосом й втупилась у стіл .
- Це ще то ?- обурено промовила кухарка нарізаючи капусту .
- Ти що не чула ,Ділі вона , новенька ,такшо прошу до неї добре відноситись ,- жінка завжди знала ,як можна обманути когось та використовувала вона це тільки заради Дафни .
- Не знала ,що містер Розбальт найняв нових служниць ,- викидаючи салат в миску ,глянула глазком на дівчину .
- А руки то як в паняночки ,ти хоть щось умієш робити ?
Звичайно ні , я і готувати ...не смішіть мене .Для цього ти і працюєш ,а я маю дещо інше .
Дівчина й вправду мало ,що вміла з куховарства ,проте вмерти з голоду собі б не дала .
- Що ти мучаєш її ,вона піде зі мною на ринок ,- потягнувши бідолашну до виходу .
- Ми справились ,- з полегшенням промовила Уда ,яка невзмозі була терпіти то всьо .
- Дякую вам ,- дівчина приобнявши служницю подякувала їй .
- Що би я робила без вас ?
- Навіть не знаю ,певне вийшли б ще за першого вашого нареченого ,- з усмішкою говорила Уда .
Вони й вправду пішли на ринок робити покупки .