Розділ 4 (10)

- За ним ,- нуліси швидко наближались ,не видаючи жодного звуку ,їх не було чутно ,лише листя й сову .
-Сьогодні вам не втекти ....нападайте ,- герцог швидко зорієнтувався відчуваючи кожну ауру ,він знав де хто знаходиться ...
В нього засіяли червоні очі від чого стало лячно він виглядав ,як хижак нібито зовсім не людина, а якесь  невидане створіння .
Та нуліси не відступали підходячи то ззаду то з куща один за одним вони виходили й невдовзі напали на Герка .
- Один на всіх ? Ну що ж....подивимось хто кого ...- з усмішкою він почав битись з ними .
Герк помітив ,що вони тримають якусь людину ,він і її хотів .Ця людина мала бути лакомством для нього для його Джимі ...та у нулісів на цю істоту були інші плани ,з неї мали робити сухе вино, яке пізніше мали провести в Демонесу . невдовзі чоловік закінчив битву ,без жодних поранень він забрав собі трофей й одного нуліса й перемістився в порталі з одного містя до свого маєтку .
Уже там він відав на катування одного з нулісів й перемістився в свої володіння .
- Джимі ...Джимі! Ти поглянь кого я привів - сьогодні щасливий не тільки Герк буде ,а й крокодил .
Крокодил швидко замотиляв хвостом й наблизився до свого господаря ,двигаючись по підлозі він наближався до трупу .
-яка ж все ж таки солодка кров ,де вони знаходять ...таку....таку кров ,- він вкусив за шию й висмоктав усю до єдиної краплі крові .
Клан нулісів відбирав кращу з кращих кров .Тому Герк так полював за ними .
***
Містер Розбальт розмістився по зручніше у ліжку й щось говорив до дружини .
- Любий ти ж відклав Дафни заручини....ти бачив як їй погано стало ?- жінка неаби, як перелякалася не підозрюючи , що це всього лиш був спектакль.
- Брітней ...- він ніжно поцілував свою дружину у лобик ,- заручини я то відклав ,але Дафні потрібно до лікара ти ж розумієш ,що хворої дружини нікому не потрібно .
Чоловік завжди шукав у всьому вигоду ,ніколи ...ніколи він не робив просто так ....
 

- Містер Вален сьогодні заночує у нас ,ми вже декілька разів перекладали заручини ,- жінка ніжно приголубилась до свого чоловіка ,лежачи на його руці ,чоловік говорив з дружиною.
- Так ..ти правий , та все ж не можна відкладати на довго ...хоча ні...якщо ми потянемо ще довше і знайдемо їй багатшого чоловіка ,саме так ...тоді ми війдемо в найбагатші сім'ї Грюндинвальду...- у жінки засіяли очі ,вона хотіла попасти в коло найбагатших осіб і поїхати до королеви ,жінка була амбітною та вона не розуміла ,що багатство її й погубить .
- Ні ...ні Брітней , бо отвір є договір ,запізно ,з дня на день містер Вален одружиться з нашою донькою і наші акції і так взлетять ,- чоловік хоч і хотів багатого зятя та вже усі хто  були одружились .
- Любий ти тільки придстав ...навіщо Дафні цей Вален якщо ми можемо її видати за багатшого ,- жінка знала неприязнь своєї доньки до нареченого та їй було головне аби наречений був багатший за їхню сім'ю .

- Люба вже пізно ...- чоловік затушив свічку й вони вмостились по зручніше й невдовзі заснули .
Ніч була тиха й спокійна ....місяць просочувався в кімнату надаючи хоч щось розгледіти Дафна вирішила непомітно спуститись з балкончику та ...їй не получилось знизу стояла вартова ...
Чорт ! Як він зрозумів ... Гнівно залазячи назад тишком ...нишком вона відкрила двері та. ...там на неї чекав ще охоронці ,вони відкрились на неї й не розуміли що такій юній дівчині потрібно у ночі .
- Принесіть мені прохолодної води ,я хочу пити ...,- нерозгубившись дівчина тримала коляску дверей дивлячись на охоронців .
Що за чортівня твориться ...нехай ще батько скаже ,що містер Вален ночував в маєтку ...
Зайшовши у середину дівчина обдумував втечу ...згадавши ,що їй має бути зле вона прилягла на ліжко очікуючи своєї води .
Як мені звідси втекти ....я тут застряла на довго ....
- що їй треба було ?- один з охоронців згадував дівчину у нічній сорочці .
- Ти тупий ,леді просила принести води ...- давши щигоя по лобі відправив по куголь води .
- Чого це я ...ти йди ...- зупинившись