Розділ 4 (6)

- Два на трете я не відповідатиму ,- дівчина опустила його руки з плеч .
На місці лишились гарячі сліди .
- пройдемось?- дівчина вирішила скористатись лабіринтом .
Вони йшли вдвох ,лабіринтом по обидва боки були зелені кущі .
- Що ж міс Дафна ,моє перше питання ви готові ?- він глянув на дівчину .
- Куди ж мені по вашому дітись ...задавайте - зі смутком мовила дівчина. 
- Навіщо ж ви на балу потягнули мене у танець?- він зупинився очікуючи на відповідь .
- Ну знаєте ,- дівчина думала, як краще сказати. 
- Повернись до мене лицем ,- наказавши їй , він чекав .
- ваша вельможність не може мені приказувати ,- обернувши лиця ,дівчина пирзнула йому у відповідь.
- У мене вибору не було ,щоби ви б вибрали містера Валена чи себе , - дівчина говорила правду .
- Зарахую це як комплімент від вас ,мені приємно що ви вважаєте мене кращим за свого майбутнього чоловіка. - усміхнувшись він продовжив задавати питання.
- Коли ви познайомились з містером Денні ,хто він для вас ?- він дивився прямо у вічі їй .
О ні ...ні ...що я маю йому на це сказати ....що я і є містер Денні...цього я точно не скажу.   
-.... містер Денні досить старий мені знайомий ,без нього мені досить тяжко на душі ,дякуючи йому я можу більше робити .
Вух викрутилась ,дівчина вирішила негаяти часу .
Вона пришвидшилась ,але зайшла в тупік. 
Що ж вона небреше та чомусь вона приховала щось .Він насмішкувато подивився на дівчину .
- Ну що знайшли вихід ?
- А ви що знаєте де вихід ?- повертаючись дівчина переступила камінець зашпортнувшись .
- Обережно !- та вже було пізно ,дівчина опинилась в обіймах герцога .
Його мускулисте тіло торкалось м'якого шовковистого плаття .
- Я вам допоможу ,- давши свою руку для підтримки ,проходячи зелені кущі вони пробирались крізь лабіринт вони так і вибрались 
- Дякую ,- зніяковіло дивилась дівчина .
Чому він мені допомагає ? Він хоче щось в замін ? 
***
У кабінеті містера Розбальта знову лунали крики. 
- Батьку чому ти не можеш відмінити заручини з містером Валеном? - стоячи на ватяних ногах дівчина терпіла крики й образливі слова вже не вперше.
- Дафна ,скільки я разів повинен тобі пояснювати ,ми бізнес партнери ,важливий договір підписуємо ,ти не можеш не виходити !- чоловік пом'якшив тон ,що здивувало дівчину .
- Чим він тобі не подобається ? Га? Статний багатий чоловік ,будеш жити в достатку й не знати горя -, чоловік спробував переманити її на інший бік ,та нічого не вийшло .
- Батьку ,знайдемо іншого чоловіка ,захочеш знайдемо багатшого за графів аби був багатший за нас ,тільки не містер Вален ,- дівчина благально дивилась на батька .
- Це б було чудово ,та уся знать уже заручена тобі майже 20 ,а ти незаміжня ,неможна тратити час ,ти маєш вийти заміж .- у них завжди були розбіжності. 
- Ти приймеш містера Валена ,як свого чоловіка з дня на день він зробить пропозицію ,не дай бог ти йому відмовиш ...- чоловік наголосив на цьому .
- Не забуть ,що ти леді і встрявати в розмови чи влізати в суперечки неподобає дівчині такого статусу .
- І ще де ти була минулого вечора ,чому прибула останньою показавши свою невихованість ,- чоловік не вмів контролювати свої емоції .Сівши за шкіряне крісло він дивився на дівчину .
- Батьку ...я затрималась у місті ,вибачте мене ,- найбільше , що ненавиділа робити дівчина ,це вибачатись ні за що .
- Гаразд ,йди вже ,немозоль мені очі ,- почувши ці слова  дівчина покинула кабінет батька ,грюкнувши тяжкі двері вона не оглядалась .
Попрямувала вона до кам'яних сходів, довго піднімаючись ними вона дійшла до своїх покоїв .