Розділ 3 (6)

Почувся звук металу ,їхні мечі зіткнулись ,дівчина використала атаку нанісши чоловіку чи значних ран .
- Продовжуєте ?- вона добре бачила зробила вона глибокий поріз ,та чоловік й не хитнувся .
Герк сидівши на коні споглядав за бійкою .
Невже Шілен пустився до рівня новачків .
Паскудно б'ється.
Зразу видно,  що не тренерувався.
Проста людина не може так просто нанести удар вампіру та цей чоловік явно щось знає .
Він уважно споглядав кожин рух Денні ніби вивчаючи .
Шілен буа розлючений ,він вирішив схитрувати. 
Дістав з кармана свого кинжала і встромив дівчині в живіт поки вона відбивала його удари .
Дівчина впавши ,почала кашляти кров'ю .
- Я так просто цього не залишу !- злісно говорила вона .
- Все достатньо, Шілен це ж просто гра !- Герк чомусь був стривожений ,він зліз з коня й пігнав до дівчини .взявши її попід руки він допоміг їй встати .
- Відпусти ,я й сам можу стати ,- дівчина трималась дерева ,спираючись на нього ,витягла кинжала .
Дівчина від болю прокустила губу та ,як чоловік вона трималась довго .
Я ще покажу тобі урод .....ти трус всього лише . Це жульніцтво ,хитрий лис .Дівчина з ненавистю дивилась на Шілена та загалом на сім'ю Харперів .Вона вважала їх самозакоханими ,які зневажали всіх решту.
Дівчина зібравши все ,вирішила піти з полювання так і не дочекавши закінчення .
Чому ж так боляче ...тримавшись за живіт дівчина мчала до маєтку Едмонда .
Вона не могла їхати до бабці там мала бути вечеря сьогодні  ввечері .
Тому лишався лише один вихід 
Куди це він в нього ж рана ,він стікає кров'ю , ця кров ...вона особлива , почувши цей аромат крові він зрозумів, що такої ще не було .
Він залишивши все вирішив прослідкувати куди ж він .
Цікаво чи він доживе ,дорога досить довга .
Але дівчина не зупинялась ,мчала лісами як тільки могла і ось невдовзі вона опинилась в місті .
Маєток Едмонда був неподалік пекарні .Дівчина злізши з коня й постукала у двері .
Хвилину дві та ніхто не відкривав .
Він там живе ? 
Це будинок його дівчини? 
Ні якби це був його будинок то б він мав ключі отож це все ж не його дім .
Герк споглядав за дівчиною усю дорогу ,він стояв за кутком пекарні й дивився на дівчину, яка ломилась у будинок .
Нарешті дівчині все ж відкрили двері .
- Хто там ? - відкриваючи сонний ,він глянув на поранення дівчини й миттю проснувся .
- Що?Що з тобою ?- протерши очі він впевнився, що все ж це Дафна .
- Нічого ,- холодно відповіла дівчина .
Руки вмить стали ватяними я більше не взмозі була триматись за рану й дверну ручку , вони просто опустились ...ноги теж неслухали мене ,я й кроку ступити не могла ,вони підкосились й я впала ...я просто впала .
Усе тепер це вже мертвець .Він холодно повернувся назад й проскакав .
- Дафні!!!-Едмонд не міг в це повірити .
Дівчина була виснаженню .
Він ніс її на руках ,проходячи коридори він донес до спальні .
Він зі всією любов'ю її прижимав до себе ,поставивши її ніжно на ліжко він тут ж викликав лікара.
-Ти ж не помреш ?  - він з жалем дивився на неї.
Дівчині перев'язали усі рани .
- лікарю як вона ?
- Жити буде . Потурбуйтесь про неї ,- збираючи манатки .
Едмонд сидів на кріслі біля ліжка чекаючи прокинення дівчини ,він знав ,що це вже не вперше але кожин раз він з болем дивиться на дівчину ,яку кохає.
- Навіщо ти в це все граєш ?- він взяв її за руку .
- Едмонд ,ти не розумієш,- хриплим голосом почала дівчина .
Замітивши прокинення дівчини він зрадів .
- Дафнааа,так не робиться ,- він турбувався про неї ,як брат  
- Скільки я спала ? Мені на вечерю потрібно приїхати .- дівчина сідаючи запитала .
Вона лежала у ліжку Едмонда ,ця кімната  знаходилось найближче до сходів .
- це немає значення ,тобі потрібно відпочивати ,- злісно він говорив ,та це невід злості, а від турботи про неї .
- Ти нікого не слухаєш .Тримай ,лікар казав випити це тобі після того як проснешся ,- розмішуючи ложечкою він дав дівчині .
- вє ,на запах як тухлі яйця ,- дівчина відсунула подалі .
- Пий ,- він присунув назад .
Їй нічого не лишалось ,як випити 
- у мене є тут твоє плаття ,тільки почистили його ,можеш піти в ньому .
- Справді ? - з надією дивилась .Їй і вправду стало краще від ліків .
- Я ж небрешу ,та поїдеш ти в кареті ,а не на коні .
- Добре ,добре .- з усмішкою мовила .
- Принеси моє плаття .
- так мем .- Вони засміялись ,він пішов до шкафа який стояв у кімнаті .