Розділ 2 (4)

Звичайно в мене вона ідеальна хоть хтось це помітив . Не кожна буде себе морити голодом аби бути такою ну принаймі мати так вважає ....тепер ще й довго міряти ці всі сукні.
Дівчина швидко оглянула усі сукні відібравши собі ті які сподобались 
-Що ж може ця сукня ,-показуючи на червону сукню з великим вирізом спереді й пишним шлейфом .
-Ми поміряємо ,-місіс Брітней взяла й передала Дафні .
Ой що за плаття виріз просто жах, рукава ніякі  ,не кажучи про пишний шлейф.  Точно неможна забувати про свої рани, на балу їх ніхто не повинен побачити ,отже потрібні довгі рукава 
Дафна  виглядала просто чудово в цьому платті, виріз красиво підкреслював її груди ,на щастя тут були довгі рукава . 
Ну не так вже й погано ,але не те .
-О Дафна давай поміряємо ще щось о он те.
Показуючи на світло голубе плаття ,яке було вміру відкрите ,рукава короткі для довгих рукавичок  й не було таке пишне, як попереднє  красиво спадало до низу.
-Ні мама це все не те ,-відмахнувшись від суконь Дафна .
О ні це так точно я невдягну .
-Згідна люба дай нам щось відкрите з вирізом  ,елегантне й витончене.-Обернувшись до кравчині мовила пані Брітней.
Помірявши ще зо десять  суконь вони знайшли ту саму 
З переді красивий виріз ,рукава були ніби зшиті з рукавичками ,що  на тей час це нове ,екзотичне щось, не пишніше за перше плаття з вирізом для ніжки спереді, а ззаду мав великий виріз ,що оголював її чудову спину.
Яка красота , я така чарівна в ній покрутившись біля дзеркала подумала дівчина .
-Це зовсім інша справа ,ми беремо .-Радісно промовила місіс Брітней.
-Дафна зайдемо ще за прикрасами .
-Мама,-ооооо ну як же довго це все .
-Перестань ,-потягнула до ювелірної крамнички ,була неподалік ,крамничка була маленька ,та скільки там було прикрас ,що загубитись можна було .
-Улан занеси все в карету ,-передала всі речі охоронцю.
Їх зустрів старенький чоловік ,який певне й робив ці чудові прекраси .
Дівчина глянула на відкриту вітрину ,там було безліч різних колечок , корон ,намистів ,кулонів ...
Всі вони виглядали чудово ,та нічого не підходило до сукні . 
Дівчина й забула ,що замучилась ,її очі розбігались ...ці прикраси всі виблискували .
Через декілька годин вони все ж вибрали прикрасу ,яка буде підкреслювати її спину .
Це була тоненька золотиста прикраса, яка спадала на спині на кінці мала два невеличкі діамантики .
-міледі, що не вдягнете вам все підходить ,- старенький чоловік був правий .
- Ви вправду так вважаєте ? Мені дуже приємно ,- усміхнувшись дівчина приміряла ще якесь кольє .
***
- Дафна туфлі ! Ми забули туфлі !!!- пані Брітней згадала тільки коли вони були вже в кареті .
- Мамо ну перестань одягну якісь ,в мене їх повно .,- заспокоюючи її вони все ж доїхали до будинку. 
- Дивись мені ,щоби вони підходили під сукню .
- Ти маєш вибачитись перед містером Валеном не забувай ,завтра ти маєш бути просто не перевершиною .
Ага цьому плюнути між очі .Засранець я навіть танцювати не хочу з ним .
Точно мені потрібно сьогодні прогулятись під дощем ,я просто повинна захворіти .Саме так ,тоді мені не прийдеться нічого робити .
Ні все ж це погана ідея .Там скоро скачки на які я хотіла піти .Неможна хворіти .Прийдеться піти . З цими думками дівчина продовжувала дивитись в вікно.
- Люба ти тут ,що з тобою ?- перелякано дивилась на дівчину місіс Брітней.
- А ...що мама .
- Ти не реагувала на мене ,ти певне перенервувавлась ,я зроблю тобі чай з меліси , як тільки приїдемо додому .
- дякую мама .
***
Ця ніч була холодна від цього дівчині неспалось вона укуталась в одіяло й сиділа навпроти балкону .
Потрібно лист відправити .
З цими думками дівчина запалила свічку й всіласт писати лист .
Дорога бабця Зельґа ,
Я страшенно скучила за вами ,не можу дочекатись нашої зустрічі .Я б хотіла аби ви б були на балу у сім'ї Тойчерів.Скоро будуть скачки надіюсь хоча б на них зустрінемось .Люблю вас .
Ваша Дафна 
Закривши у конверт дівчина пішла на балкон .
Чому жінки нічого не вирішують .Чому в світі патріархат .Жінка навіть не може працювати ,а тільки надіятись на багатого чоловіка. .А що як я хочу бути незалежною ,мені не потрібні чоловічі плечі за якими я буду завжди ховатись .
Дівчині й вправду усе набридло ,вона хотіла поїхати в Лондон .Надіявшись на краще життя .
Випивши стакан прохолодної води вона продовжила вдивлятись в даль .
Так потрібно розібратись з цим покидьком .Нехай він відчепіться від мене .
Не в силі дальше продовжувати, прилягла на диванчик де вона миттю задрімала .
***
П'ятниця 
Усі обговорювали бал Тойчерів .
- міс Дафна ,- постукавши дівчина увішла в кімнату.
- Міс Дафна ,- дівчина будила леді ,та вона не знала ,що лягля вона в третій ночі .
- ще п'ять хвилинок ,- обернувшись на другий бік ,продовжила спати .
- Міс пора вставати ,- все говорила служниця .
- Що на цей раз ,- злісно мовила дівчина ,яка зрозуміла ,що так просто від неї не відчепляться .
- Міс вам потрібно ставати .
- Приниси мені молоко з печеньками шоколадними. Й приготуй ванну. - дівчина знову заплющила очі .
- І не буди мене дотих пір поки не зробиш це все .
- Так міледі ....Та все готове вже. 
- Ну гаразд ,зараз стаю .
Невдовзі Дафна й вправду стала з ліжка .
Сніданок був на балконі .
- Дякую прийдеш за пару хвилин .
- Так міледі ,- вклонившись дівчина вийшла з кімнати .
Навіть поспати не дають .Бал буде аж ввечері ,то чому кожного разу мене будять так рано .Саме так для того щоб я сіяла . 
Що ж усе сьогодні має бути чудовий настрій .
На балконі у дівчини був пір. Попиваючи своє тепле молоко , дівчина взяла печеня. 
- Як завжди смачно. 
- Мої троянди ,чому їх ніхто не підлив ,- дівчина глянула на зів'явші  рослини ,які не вперше зав'яли .
- Як завжди ,потрібно це доручити Уді. 
Уда з цим справиться. 
День сьогодні просто чудовий ,дівчина вдихнула свіжого повітря, а тоді мовила ,- як чудово бути живою.