Я кохаю тебе

Розділ 1 (3)

 

Тим часом в маєтку Дізофорів .


У кімнаті Дафни ходила прислуга , котра хвилювалась за неї , завжди покривала її - це була стара прислуга, яка за нею з малечку доглядала .


-Ну і де вона ходить ,їй ж тепер пані Брітней ...- Ходивши по кімнаті від переживань говорила Уда .


-Де вона ходить !!!! -Злісно кричав батько у своєму  кабінеті ,сидячи на великому кріслі обитим шкірою . 


-Не злись любий , я з нею сьогодні поговорю ,а коли ти заспокоїшся ,тоді ти ....-Спокійним голосом мовила  жінка ,підходячи до Розбальта .


-Аааааа скільки можна ,мені оці її витівки вже отут  отут розумієш ,-показуючи шию кричав він .


-Нікчемне дівчисько !!! -Закриваючи свої папери все ще не міг заспокоїтись Розбальт .

Батько вважав , що дочка має бути непомітною, слухняною та вихованою леді, яка не сідлає тако коня й не повинна стріляти з арбалета та й взагалі не повинна робити чоловічу роботу .Вважав ,що жінка має дивитись за дітьми .


-Ну..... давай я тобі зроблю масаж ,-не придумавши нічого кращого ,почала вона масажувати його змучені, напружені плечі .


-Це ж ти їй все дозволяла ,а тепер вилазить боком !!!! - злісно кричав він .


-Все !Тільки вона прийде ... 


-Любий ну не треба так ,- перебивши знову почала заспокоювати його . 

Невдовзі він заспокоївся й став мякшим .


Помітивши -це жінка вирішила дати йому  чаю .


-Зараз чай налию ,- взявши чайник налила в невеличку іспанську кружечку .


-Попробуй ,цей чай з меліси ,- подала кружечку 

В ці часи були дуже популярні чаї з різних трав, вважалося розкішшю пити їх з іспанських кружечок .


Пані Брітней завжди знала ,як приборкати свого чоловіка ,вона вміло всімами маніпулювала - це й ніхто не помічав...

Тук тук  

у двері постукала служниця , дівчина служила саме пані Брітней за додаткову оплату ,про це ,звичайно, ніхто не знав .


-Містер ,місіс,міс Дафна прийшла ,-промовила одна з підлеглих пані Брітней.


У неї всюди були свої очі й вуха, тому потрібно було бути завжди обачним .


-Дякую можеш йти .- Махнувши жінка до служниці .


-Любий я пішла ,-жінка поцілувала свого чоловіка та покинула кабінет .


Чоловік посміхнувшись відпустив її , взявшись за підписання документів .


Пів години тому 


-Ну нарешті ! -Радісно крикнула Дафна ,яка знайшла все ж вихід з цих хащ  .


Вона наближалась до маєтку Дізофорів ,а це означало одне скоро трапиця лихо . 


Вона знов буде кричати ,мене як завжди хтось здасть , що я вже дома ,потрібно вияснити хто це завжди робить . Злісши з коня вона завела ,не помітно ,в конюшню .

Не перевдягаючись вона побігла до балкону . В неї вже був план , як піднятись на балкон , дивно, що її батько не помічає як хащі , які  спадають по її балкону чазві часу ламаються .


-Нарешті ,а то я думала з вами щось трапилось ,- стурбовано все говорила  прислуга, подаючи руку Дафні ,яка часто залазила по кущу який звивався до її балкону .


Уда завжди так переживає за мене .


Навіщо так тривожитись ....точно мама , вона точно щось утне, а тато ... Ех хоть би втекти до бабці . Чого ж я зразу до неї не поїхала . Чому я така дурепа ?


-Мама вже спить ?-першим , що запитала Дафна , коли залізла до кімнати .

Уда все роздивлялась Дафну чи нема ніде поранень .


-Ні ,вона якраз прийде до вас ,- тихо промовила , ніби чуючи чиїсь кроки . 


Дівчина пішла за ширму ,перевдіватись в сукню аби мати не побачила ,що та знову каталась верхи .


-Пані Брітней дуже зла на вас .Тому готуйтеся,щось точно буде , вона його так не залишить .- застібаючи сукню Уда ,підправила поділ .


Дафна сіла  розчесувати волосся ,яке по дорозі вітер розкуйовдив та заповстав .


-Ну все не треба мене лякати ,- розмахуючи руками , ніби відганявши погані думки .


-Як я виглядаю ?-глянувши в дзеркало запитала Дафна.


- Ви прекрасні , як завжди , ніби й не виходили з кімнати ,нехватає пшику .- Уда взявши її парфуми розпелила на неї .


- Які ж вони все ж солодкі ,- вдихнувши аромат розпилених духів у повітрі.


Тук тук 
Їхні погляди одночасно повернулись в бік дверей .

-Це точно пані Брітней ,-прошепотіла Уда .

***


-Точно -це ж вони почали робити вино ,яке контрабандою пізніше вивозили в Демонесу .-Промовив Антоній дивлячи, як Герк  все ще ставив крапки на карті .


-Так це той клан нулісів. Але нам потрібний інший клан.


Вино з крові людини дуже дороге  в Демонесі.

  Його обожнюють всі вампіри , крім того останніми роками набуло популярності ,сам герцог його обожнює. В Демонесі це вино є незаконним хоча всі- це ігнорують .


-І що тепер нам робити і взагалі ,що за крапки ?


-Це місця ,де будуть пастки ,-спокійно мовив все ще розставляючи крапки . 

Пастки , які зробить герцог повинен попастися людина, з клану шіну Ка ікіру Ка, що означало вмри або живи. Плетіння було пручне його ні розрізати , ні подерти .Такі пастки вміють робити лише вампіри .Люди мало ,що знають про вампірів ,тому й придумують легенди різні й лякають дітей . 


-Вже пізно герцог Герк  ,- сказав слуга ,виходячи з кімнати. 


І в правду пізно 
-І все ж хто може це робити...


Може це все ж не та дівчина, а стара чи вони обидвоє чи ще хтось ... Чорт чому я не можу забути її очі ... Я десь її бачив але де ж ? 


Вона відрізняється від людей але й не вампір ,хто ж вона ? 


Ще й цей клан японців .Нащо їм вампіри .Їх майже не відслідити. Та все ж ми вампіри і вони про нас нічого не знають .


-Джимі ,Джимі ти де ?- згадавши Герк ,що він не погодував крокодила покликав того. 
Зовсім забув його покормити .


Саме так крокодил .Чому саме крокодил ? Тому що він вампір і кудись все-таки треба дівати трупи чи не так .




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше