Я кохатиму тебе вічність

Глава 27

Найкращий ранок в моєму житті. Навіть якщо він перший і останній всеодно найкращий. 

Я прокинулася раніше ніж Андрій. Дивилася на нього сплячого і милувалася. Я хотіла його, бажала не тільки фізично, а і духовно. Хотіла бути завжди поруч. 

Та я навіть своїм його назвати не можу, тому що він не мій. Чужий. Наречений іншої. Якже боляче це розуміти. 

Андрій прокинувся. Дивився в очі і мовчав. А потім повільно заговорив

- Давно не спиш? 

- Не знаю, не рахую час - я відповіла не відводячи погляду

- Ти не шкодуєш? 

- Ні. Я кохаю тебе Андрію 

Дивився в очі і мовчав. Я знала, знала не відповість взаємністю, відчувала це, але всеодно здалася йому. 

Він так і не сказав, лише поцілував і знову все закрутилося. 

Я була зверху, відчувала його всім тілом. Здається зробила б все аби тільки не зупинявся, а він і не зупинявся. Робив все ніжно і повільно, здавалося боїться зробити боляче. Цілував мої збуджені соски і все більше і швидше заходив в мене. Я кайфувала, от ніколи не відчувала себе такою бажаною як зараз. Відчувала шалений оргазм і мені це подобалося. Він трахав мене все жорсткіше, а я не могла насолодитися, в цей момент я найщасливіша жінка. 

Цей чоловік аж занадто гарячий у ліжку. Хоч я і розуміла, що це лише секс без обов'язків та не була проти. Я кохала його і так само жадала. 

Він зупинився. Ми лежали і мовчали. Розмови вже були зайвими, бо я знала майбутнього тут немає. 

 

 

 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше