Він вже ж приїхав за декілька днів. Поводив себе як ні в чому не бувало. Мені хотілося запитати чому він так вчинив, що взагалі відбувається, але я не зробила цього. Злякалася? Так я злякалася, боялася втратити його.
У нього безліч жінок, він гарний, успішний. А я лише втікачка від проблем, та я все одно вірю в диво.
- Про що ти думаєш? - голос Андрія зруйнував всі думки
- Про нас. Скажи хто та жінка яка телефонувала тобі?
- Моя помічниця
- Помічниця?
- Так, помічниця
Я не вірила його словам, зовсім не вірила. Мені здавалося він обманює і ця жінка близька для нього.
- А хто тобі я?
Він мовчав, як завжди. А я вбивала себе роздумами. Втомилася страждати і думати, як буде далі.
- Андрію, я хочу поїхати звідси
- Я не зможу тебе відпустити
- Я не твоя власність. А причин аби залишитися не бачу
- Я твоя причина
- Ти не причина, ти мій біль - гаряча сльоза скотилася по моїх щоках - мій біль - повторила я
- Я не можу зараз нічого змінити, розумієш?
- Ні, не розумію. Не хочу розуміти, хочу бачити дії
- Якщо ти вирішила, то давай їдь, я не зможу тебе утримувати силоміць
- Ти можеш сказати лише одне слово і я залишуся - Я сказав все, що хотів
- Добре, нехай
#5739 в Любовні романи
#2372 в Сучасний любовний роман
#1398 в Жіночий роман
Відредаговано: 16.06.2023