Глава 20

Коли зайшли до будинку відразу побачили Клавдію Семенівну 

- Ну нарешті, де ви вештались всю ніч? 

- Мамо, ми просто посиділи та поговорили - Андрій говорив переконливо, але Клавдія Семенівна щось не дуже вірила 

- Просто поговорили всю ніч? 

- Так просто поговорили

- Андрію, не забувай, що завтра приїде Катя 

- Мамо, я все пам'ятаю

- Тоді звертаюсь до вас двох і надалі прошу ночувати вдома! 

Андрій пішов збиратися на роботу, а я вже готувалася до допитів своєї хазяйки. 

- Аліно, між вами щось було? Я хочу почути правду

- Ні, між нами не було нічого

- Інколи душевна близькість є важливішою ніж фізична, тому надалі прошу не наближатися до мого сина, ти мене зрозуміла? 

- Так, я вас зрозуміла

- От і добре, а зараз допоможи мені з зачіскою

День пройшов зовсім не помітно. Роботи сьогодні було дуже багато, а на вечір ще поїхала із Клавдією Семенівною на шопінг. Купила собі дуже гарну сукню. Вона підходила під мій колір очей. Ввечері лягла в ліжко і вже навіть засинала, але прийшло повідомлення. Андрій написав "Ну що втічемо сьогодні від усіх?". От що мені зараз робити?  адже Клавдія Семенівна суворо заборонила, та і чому я маю кудись тікати? Але все ж написала відповідь "Не сьогодні". Прочитав, але нічого не відповів. Потрібно лягати спати, завтра приїде якась Катя роботи буде ще більше. 

Ранок почався з криків, Клавдія Семенівна кричала на Андрія не своїм голосом. Я швиденько вибігла і спостерігала за тим, що відбувається. Вона кричала на нього через ту саму Катю, хто ж вона така? Може це взагалі її донька. Вона так хвилюється через її приїзд. Потім вони побачили мене і припинили конфлікт. 

- Аліно, допоможи з приготуванням обіду - Клавдія Семенівна була явно не в гуморі

- Добре 

До обіду я працювала на кухні, я так втомилася, але це була моя робота. Цікаво було побачити ту саму Катю весь дім тільки те, що і робить то говорить про її приїзд. Ця персона мабуть дуже важлива в цьому домі. 

Андрій привіз її додому. Тримав її за руку. Це була блондинка з нарощеними віями та зробленими губами, здається навіть груди зроблені. Вона й справді була гарна, але от хто вона? Коли все приготували і поставили на стіл я пішла до своєї кімнати. До вечора навіть не виходила, я чула що вони і досі сидять за столом і їм дуже весело. 

Перед сном до мене зайшла Клавдія Семенівна

- Аліно, не спиш? 

- Ні, ви щось хотіли? 

- Хотіла вибачитися за те, що наговорила тобі вчора 

- Вам немає за, що вибачатися. Я все зрозуміла і більше обіцяю не залишатися наодинці з Андрієм Олександровичом. 

- Я сказала це тому бо знаю Катю. Якби вона дізналася про це, то знищила б тебе

- А хто вона ця Катя?

- Наречена Андрія. Вона дівчина хороша, але з характером. Більше ніж три місяці вона була в Україні, тому Андрій був тут без неї. 

- Я дуже рада за них 

- Я бачу як мій син дивиться на тебе, але прошу не розбивай чужу родину

- Клавдіє Семенівно, між мною і вашим сином нічого немає, тому можете не хвилюватися

- Я знала, що ти розумна дівчина. А зараз лягай спати, добраніч

- Добраніч

Отже в Андрія є наречена. Цікаво одне чому він жодного разу нічого за неї не сказав? Коли люди кохають вони по іншому себе поводять. Але це вже не мої справи, я лише працюю тут, тому особисті справи кожного мене не стосуються. 

Зранку Клавдія Семенівна поїхала до своєї подруги на день народження. Андрій був на роботі, тому в будинку була лише я та Катя. 

- Зроби мені каву - дівчина сказала це таким тоном, що бажання їй щось робити зникло взагалі, але це був мій обов'язок. 

- Добре. Як до вас звертатись?

- Для тебе я Катерина Володимирівна 

- Я зрозуміла

- От і чудово. Ти давно працюєш тут? 

- Ні, я не так давно тут 

- Хмм, ну але ти не помічала щоб Андрій спілкувався з іншими жінками? 

- Ні не помічала

- Це добре, він вірний мені, але дивитися по сторонах всеодно потрібно

Вона не довіряє йому? Чи мені здалося. Але навіть якщо і так до мене це не має жодного відношення. Мені потрібно сходити в магазин і купити продукти, це мабуть займе багато часу. Список Клавдія Семенівна вже мені написала, тому потрібно йти. 

- Катерино Володимирівно, я йду в магазин за продуктами 

- Іди, купи мені манго, я так його хочу 

- Добре 

- Головне не забудь

- Та в мене хороша пам'ять, я не забуду

- От і перевіримо

Я поїхала за продуктами. Те кляте манго яке хотіла Катерина Володимирівна ніде не було, як на зло. Ну але ж не можу я його не купити, вона тоді заживо мене з'їсть. На екрані побачила пропущені виклики від Андрія. От чорт, забула включити звук, треба передзвонити можливо щось сталося.