Глава 15

Ось я вже стою і дивлюсь униз. Там річка, вона така глибока, що якщо я зараз стрибну я вже не виберуся назад, але так жити далі я не зможу. Мені просто треба зробити крок вперед і все закінчиться, сказати чесно мені страшно, але тепер тільки смерть допоможе мені, ці страждання закінчаться, потрібно лише зробити крок вперед. І я вже наважилася, я готова зараз стрибнути, готова ось так покінчити своє життя. Та чиїсь міцні руки вхопили мене дуже сильно, я просто закрила очі і відчула той рідний серцю аромат. Олег навіть тут не дав мені спокійно померти. 

- Аліно, що ти твориш? Геть з глузду з'їхала? 

Я не відповідала, просто дивилася на нього, а в очах були сльози які зупинити я не могла. 

- Що ти знаєш про моє життя? Ти розумієш, що в мене немає іншого виходу, я можу лише померти, але ти і цього зробити мені не дав. 

- Поясни мені, що сталося? 

- А тобі треба всі ті пояснення? Ти справді хочеш знати, що я натворила? Краще дай мені просто померти. 

- Негайно поясни мені, що сталося. Ти розумієш, що стрибнути з моста це не варіант, в будь якому випадку є вихід, потрібно просто говорити про свої проблеми, якщо ти весь час мовчатимеш це вбиватиме тебе ще більше, мовчання зломить тебе так, що навіть любов не зможе зцілити. 

- Говорити кажеш, я розкажу, але чи зможеш ти зрозуміти мене коли дізнаєшся правду 

- Розкажи мені негайно, що сталося? 

- Це я підпалила будинок Лісицьких 

- Що? Навіщо? 

- Тому, що це помста, він поплатився за все, що зробив нам, він отримав по заслугах! 

- Ти ж сама сказала, що тобі потрібні лише гроші і він тебе ними забезпечив, що ще тобі було не так? 

- Ти повірив моїм словам,  а я ніколи в житті не хотіла від людини матеріального забезпечення, ти розумієш якби я не збрехала тоді ти б зараз переді мною не стояв.

- Та я краще помер би тоді на тому місці, ніж почув таке від тебе, своїми словами ти вбила нас 

- Нас? А ми були? Ти шукав в мені копію її, ти ж одружився на мені аби уявляти, що я це вона, а зараз говориш мені про нас? Ти не немаєш права мене засуджувати 

- Ти помиляєшся, я покохав тебе, тому що ти була повна протилежність своїй сестрі, саме тому і зацікавила мене

- Я тобі не вірю

- Мені немає сенсу тебе обманювати, я кохаю тебе! 

- Від коханої жінки не хочуть дитину? 

- Так це була моя помилка, я дуже шкодував про свої слова, але я б ніколи не змусив тебе вбити нашого малюка, якби він народився він став би для мене таким же рідним, як і Вікуся. А в чому я винен, що ти втратила дитину? Я не зштовнув тебе зі сходів, ти впала сама. 

- Я втратила ще одного малюка і це була твоя дитина, а тепер я більше ніколи не зможу стати мамою, розумієш ніколи! 

- Але ти дивилася мені в очі і казала, що ця дитина не моя, ти знову мені брехала

- А якби я сказала ти б відпустив мене?

- Звичайно, що ні! 

- Так от я рятувала тебе, я не робила це все заради себе 

- Ти всеодно не мала права так зі мною вчинити. А якби ти не втратила дитину і вона народилася, то вона називала іншого чоловіка татом? Ти уявляєш, що ти накоїла? Все твоє життя це суцільна брехня, як ти могла? Ти ж встромила ніж мені в спину, ти людина яку я кохав, я тебе ангелом вважав, а ти просто знищила нас 

- Ти не можеш мене засуджувати, ти не був на моєму місці

- Я б ніколи так не вчинив з тобою, навіть якби був на твоєму місці, тепер я не зможу тебе пробачити, не зможу спати з тобою в одному ліжку, не зможу дивитися на тебе як раніше, я тепер бачити тебе не зможу. 

- І не потрібно, якби ти кохав мене ти б зрозумів 

Не хотілося більше нічого йому пояснювати, тому я просто пішла. Невже кохана людина може ось так просто докоряти? Моє серце вибрало не того чоловіка, але що я можу тепер зробити, я все одно кохатиму його, навіть якщо він і завдав мені болю. За цей час я стала для нього чужою, та якщо я подумати рідною ніколи не була, така вже мабуть моя доля. 

Вирішила не бути сама і поїхати до Кіри, ця дівчинка вміє підняти настрій. 

- Привіт 

- Боже, Алінко, ти чому так пізно? 

- Не хочу залишатися наодинці, складеш компанію? 

- Тю, ти ще питаєш? Звичайно що так, люблю проводити з тобою час 

- Знаєш сьогодні я втратила довіру коханого

- Ого, твій чоловік більше не вірить тобі, тобто тепер ви розлучитеся? 

- Він вже давно не мій чоловік 

- Але ж ти назвала його коханим, то чому тепер він не твій чоловік? Я зовсім тебе не розумію

- Тому що я повинна була врятувати його життя, а в мене був лише один спосіб. Мені довелося покинути його аби він тільки був живий. Сьогодні він дізнався правду і не зрозумів мене, навіть засудив

- Значить він не заслуговував цього, ти була нещасною заради нього, а він ще посмів засудити тебе, негідник. 

- Він зробив як вважав за потрібне, навіть після цього моє серце не зупинило любити його, але як тепер дивитися в його карі очі, я раніше тонула в них, вони для мене були наче рай, в глибині тих очей я готова була на все. 

- Він не заслуговує на твою любов. Інколи так буває, що людина яку ти безмежно кохаєш, не вартує цього 

- І справді, так буває, але розумієш я не можу змусити своє серце розлюбити його. Через нього а моєму житті були страждання, але з ним пов'язані і найкращі моменти мого життя, які я точно ніколи не забуду 

- Тримайся сонечко, рано чи пізно твоє серце охолоне, більше не буде битися від одного лише його погляду, колись ти зможеш його забути. - можливо вона має рацію, колись моє серце не буде вилітати з грудей лише від його дотику. 

- Дякую  тобі, ти найкраща дівчинка яку я коли небудь зустрічала

- І я тебе люблю, а зараз ходімо спати, я сьогодні так втомилася. Ти ж залишишся у мене? 

- Так, бажання повертатися додому зовсім не має 

- Тоді я постелю тобі у гостьовій кімнаті

- Добре 

Чесно розмова з Кірою мені дуже допомогла, ця дівчинка вміє підтримати в складну хвилину, я дуже вдячна їй за це. Не знаю як зможу винести це все, раніше я хоч була впевнена в тому, що "любов всього мого життя " десь далеко, але він думає про мене, не засуджує, не звинувачує, а зараз мені більше нема чого додати. Але я ж сама винна, я сама підпустила його до себе, сама в нього закохалася, я дозволила йому оволодіти не тільки моєю душею, а і тілом знаючи, що зовсім не потрібна йому, то чого ж я хочу тепер. Я мушу зібратися і жити далі, колись все погане минеться і настане тільки хороше, але мабуть ще не час.