Глава 12

Моє самопочуття було не дуже, я не могла впоратися з своїми емоціями після зустрічі з Олегом. Боюся уявити, що буде коли Богдан дізнається про цю зустріч, а якщо він вже знає, от що мені робити? Страх за коханого заповнив все моє серце. Я так хвилююся за нього, що більше не можу ні про, що думати. 

В двері номеру постукали я здогадувалася, що це може бути Богдан я так не хотіла його бачити, але хіба в мене є вибір? Його в мене вже давно забрали.

- Заходьте

- Аліно, ти не повернулася і підставила мене, ти хоч можеш уявити як соромно мені було перед гостями 

- Пробач, я погано себе почувала

- Чому через цього байстрюка і його татка ти опускаєш мене нижче плінтуса? Невже я не заслужив хоч трішки поваги до себе? я прийняв твою вагітність, терплю те, що ти не хочеш мене, а ти отак зневажливо до мене ставишся, але зараз я покажу тобі хто я такий. 

І він кинув мене на ліжко, сталося те, що я боялася він зґвалтував мене. Я виривалася як могла, але моїх сил не вистачило. І тут мені вже ніхто не допоможе, я його дружина і повинна віддатися йому, повинна спати з не коханим чоловіком. Це була найгірша ніч в моєму житті, було боляче і не комфортно, але обіцяю собі, що Богдан поплатиться за все, що зробив мені і Олегу.  

Вже з самого ранку я слухала вибачення від тепер вже законного мого чоловіка

- Аліночко, пробач, я винен перед тобою я обіцяв тобі і не стримав свого слова, але ж зрозумій мене я, як і кожен чоловік хочу близькості з коханою жінкою 

- І ти отримав задоволення? Я ж не хотіла тебе, чуєш не хотіла! Це було зґвалтування!

- Закрий рот! 

- А то що? Вб'єш мене? Давай краще вбий ніж я терпітиму це все. 

І він вдарив, і зробив це так, що кров лилася з мого носа наче струм води. Після цього я розумію лиш одне цей чоловік тварина і здатний він на все, він вдарив вагітну жінку і навіть не задумався, у нього немає ні краплі жалю. Мені потрібно бути більш обережною в висловлюванні з ним, адже він може і зашкодити моїй дитині, а цього я вже точно не витримаю. 

- Аліно, я більше не терпітиму такого ставлення до мене, якщо це ще раз повториться ти за це поплатишся! 

- Добре, я все зрозуміла

- Молодчинка, а тепер до хорошого ми їдемо зараз додому, де на тебе чекає сюрприз.

Їхали ми здавалося вічність, я встигла надумати собі стільки всього, що мене аж трясти почало, от що він там мені підготував? Чогось хорошого від нього я вже не чекала, саме це і лякало. Тепер я боюся цього чоловіка і як тепер жити з ним в одному будинку. Його слова про любов фейк, або це не здорова любов, яка може зашкодити.  Нарешті ми приїхали до особняка, заходити в середину було страшно, але ми зайшли і я побачила жінку років шістдесяти, вона дивилася суровим поглядом. 

- Знайомся моя мама Наталія Миколаївна, я не знайомив вас раніше бо не було такої можливості, на весіллі мами не було, бо вона погано почувалася 

Ця жінка не знаючи мене, вже ненавиділа, я відчувала на собі цей погляд, в ньому було стільки злості і ненависті, що мене почало трясти. В цьому домі я одна і мені страшно не тільки за себе, а і за свого синочка, як вона сприйме новину про те, що ця дитина не від Богдана. 

- Отже Богдане де ти її знайшов? Чому вона так схожа на Марину?

- Тому що вони сестри

- А якщо ця вертихвістка зробить теж саме, що тоді будеш робити?

- Не зробить! 

Вони говорили про мене, наче мене тут не було, невже в Богдана був роман з Мариною? Якщо так то зрозуміло чому він це зробив, я ж її копія. І що ж мені тепер робити? Треба знайти Марину і поговорити з нею, але як я це зроблю? Я мушу щось придумати, можливо це єдиний вихід звідси. 

- Сину, ці дівки не підходять тобі, ну чому ти не хочеш глянути на Кароліночку, прекрасна дівчинка з дуже хорошої родини

- Мамо, на лізь в моє особисте життя, я вже свій вибір зробив

- І що будеш жити з нею все життя і уявляти Марину?

І тут він здається згадав, що я тут і все слухаю

- Аліно, іди до себе в кімнату

І я пішла, тому що бути там мені зовсім не хотілося, там навіть повітря було наповнене отрутою, мені бридкі ці люди. Олег теж не ідеал я це розумію, але б він ніколи так зі мною не вчинив. Ніколи не взяв би мене силою, і точно ніколи не вдарив би, а Богдан це просто тварина якась, він мабуть навіть і не розуміє, що творить. В дитинстві я завжди боялася таких людей, як Богдан, а зараз живу з ним під одним дахом, інколи мені навіть здається, що він може мене вбити.  

Сьогодні зранку Богдан поїхав у відрядження, ви не уявляєте як безмежно я цьому рада, якби ще звичайно не його мама, але я просто стараюсь не попадатися їй на очі. Навіть не їла сьогодні нічого, тому що боюся, що ця жінка вб'є мене одним своїм поглядом. Аж раптом задзвонив телефон, на екрані ви світилося знайоме ім'я "Олег", не знала я чи брати слухавку, але все ж взяла.

- Аліно, приїдь будь ласка, Віка хвора

- Що з нею? 

- Я пришлю за тобою машину, просто приїдь 

- Добре я приїду

Я не змогла йому відмовити, до того ж моя донька хвора, як я можу сидіти тут, але якщо дізнається Богдан мені буде дуже і дуже погано. Потрібно щось придумати Наталія Миколаївна не повинна нічого запідозрити. 

- Наталіє Миколаївно, мені потрібно відлучитися не надовго, можна?

- Та йди куди хочеш, мені байдуже

Її відповідь мене порадувала, тому я швиденько вибігла з дому, там на мене вже чекала машина. По дорозі все думала як буду дивитися йому в очі, як зможу стримати себе і не поцілувати, чому я взагалі їду? Якже боляче всередині, хочеться кричати, вити від болю, але не можу собі такого дозволити. 

Нарешті ми під'їхали до будинку і я пулею влетіла в середину. Він стояв посередині вітальні і дивився на мене. 

- Де Віка? І що з нею? 

- Нагорі, їй вже краще

- Я хочу її побачити

І вже хотіла рванути до сходів, але чиясь рука зупинила мене і притиснула до себе, я і не пручалася, сил не було.

- Я завтра їду, тому просто хотів попрощатися