Глава 9

Ця ніч була не спокійною, до Олега зателефонували і він відразу кудись поїхав нічого не пояснивши. Я пішла до Вікусі і спостерігала як невинно спить моя донечка. Передчуття були жахливі, серце відчувало сталося щось страшне. 

На ранок повернувся коханий, він був втомленим та засмученим, я відразу ж відвела його аби донька не чула нашої розмови 

- Що трапилося?

- Аліно, у мене величезні проблеми. Сьогодні вночі обвалився об'єкт який я будував і є постраждалі 

- Але чому? Що могло статися?

- Підміна матеріалів, я поняття не маю як так могло статися я особисто все перевіряв і знаю, що будували лише з якісних будівельних матеріалів 

- Отже, тебе хтось підставив?

- Виходить, що так 

- І що тепер робити? 

- Просто будь поруч, мені зараз як ніколи потрібна підтримка близької людини

Його руки опинилися на моїй талії і він так ніжно притягнув мене до себе. Я бачила, що йому боляче він засмучений, але допомогти ніяк не могла, я просто не знала, що я можу зробити, але неодмінно потрібно щось придумати. 

Олег постійно їздив до поліції давати свої свідчення, були постійні допити, я так втомилася від цього всього, що здається сил більше не лишилося. Вікусю ми відправили за кордон аби вона не бачила того, що тут відбувається. Звичайно я сумую за нею, але знаю що там моїй дівчинці поки буде краще, до того ж у неї є чудова няня Клавдія Семенівна. Олег останнім часом дуже виснажений, найгірше те, що я нічим не можу йому допомогти. Ось вже 22:00 а його досі нема, от що мені думати, не телефонні дзвінки він не відповідає, хоч би смс написав, що з ним усе добре, я ж так хвилююся. 

Я вже майже засинала, але почула як відкрилися вхідні двері, відразу ж побігла, він ледь стояв на ногах, обличчя в крові, біла сорочка вже стала червоною, я не могла дивитися на це спокійно. Хто посмів таке з ним зробити, здавалося якби я побачила кривдників мого коханого сама роздерла б їх на маленькі шматочки.

- Олег! Боже, що сталось? Хто посмів так з тобою вчинити? 

Натомість він просто обійняв 

- Я прошу не мовчи, скажи мені хто так вчинив?

- Чшш, маленька, не хвилюйся зі мною усе добре

- Яке добре ти ледве стоїш на ногах, потрібно обробити рани 

Поки я обробляла його рани він дивився на мене ніби вперше бачив, його карі очі в які я була закохана до нестями були такими красивими 

- Боляче?

- Коли ти поруч ні 

Відповідь була неочікуваною, але зараз було не до кохання 

- Потрібно негайно написати заяву в поліцію

- Ні, не потрібно, я розберусь сам

- Але Олег ти розумієш, що це може повторитися

- Цього ніколи більше не повториться, я знищу того покидька  

- Про кого ти зараз? 

- Про Богдана, це він підставив мене і це його люди так обійшлися зі мною 

Я не могла в це повірити, адже він завжди був такий добрий до мене, мені навіть в голову не могло прийти, що Богдан може так зробити. 

- Але чому він це зробив?

- Він хоче знищити мене, аби отримати тебе 

- Що?

- Так, він закоханий у тебе ще з того першого дня коли я познайомив вас 

Я не могла в це повірити, навіть якщо це і кохання, як можна так жорстоко підставити свого партнера, до того ж побити його. 

- Потрібно написати на нього заяву в поліцію, розказати що він за людина, нехай правоохоронці з ним розбираються 

- Ні, в мене є інший план, але для цього мені потрібно виїхати з країни, тебе я також відправлю звідси поїдеш на Мальдіви або до Вікусі в Францію

- Олег, які Мальдіви яка Франція? Ти розумієш, що я не залишу тебе одного, поїду з тобою будь куди аби лише бути поруч і тримати тебе за руку

- Аліно, будь ласка послухай мене, якщо зі мною щось станеться хто буде поруч з Вікою? Ти повинна потурбуватися про неї 

- Ні ,Олег не проси про неможливе я не залишу тебе

- Ти повинна, заради нашої донечки ти повинна, якщо я не зателефоную за 10 днів тоді ти забереш Віку і поїдеш далеко звідси. Ось гроші тут хватить на деякий час, пообіцяй мені, що ніколи не покинеш мою крихітку

Він дав мені велику пачку грошей, але вони не потрібні були, я хотіла одного аби з ним все було добре. 

- Я обіцяю, що з Вікою все буде добре, але зі мною не буде,  я не уявляю свого життя без тебе.

- Ти впораєшся, моя дівчинка сильна

Після цих слів він поцілував мене, цей поцілунок був так необхідний мені. Мої сльози котилися по щоках, а він все цілував мене. Мені зовсім не вірилося, що це може бути наш останній поцілунок. 

Наступного дня він поїхав, я пообіцяла йому, що сьогодні також поїду, але їхати нікуди не збиралася. Якщо він не повернеться або не подзвонить через 10 днів, я сама піду до Богдана і готова буду на все аби лише мій коханий жив. Ці 10 дні були найжахливішими в моєму житті, я майже не спала і нічого не їла, я все чекала його дзвінка. Вікуся кожного дня питала про тата коли телефонувала, а я не знала, що їй відповісти. Обманювала свою квіточку казала, що тато хворий і не може говорити, а насправді навіть не знала чи живий він.