Цілий день чекала Олега з роботи, не могла дочекатися, серце билося як навіжене. І ось вечір вже за лічені хвилини він має повернутися, але ні за годину, ні за дві він не повертався. Невже він зовсім не хоче додому?
Було вже далеко за північ, а я все ще чекала його і тут нарешті він увійшов, я відразу кинулася до нього і перше, що відчула це аромат дорогих жіночих парфумів, потім сліди червоної помади на його рубашці та шиї. Він був з іншою, руки опустилися, тобто після ночі зі мною він пішов до іншої.
- Як ти міг?
Але він не відповів нічого, просто пішов. В ту мить моє серце розкололося на мільйони частинок, більше не залишуся в цьому домі. Відразу почала збирати речі, але зрозуміла, що тут моя дитина яку зі мною ніхто не відпустить, а я не можу покинути її, вона любить мене, називає мамою. Але як жити з ним під одним дахом? Як дивитися в його очі? Сльози текли по щоках і я не могла їх зупинити, я не могла взяти себе в руки і не рюмсати як дівчисько. Він вкотре розбив мене, знову показав, що я нічого не значу для нього, але тепер я не плакатиму, я не буду слабкою якби боляче мені не було. З такими думками я заснула.
Вже зранку приїхала Вікуся
- Мамо, мамо я тобі зараз таке розповім - вона бігла до мене з щирою посмішкою, я так скучила за моєю солоденькою дівчиною.
- Донечко, сонечко нарешті ти повернулася - я обійняла її так міцно як тільки могла.
- Мамо, я закохалася
І тут я почала сміятися, моїй крихітці було лише 6 років, вона першокласниця, а вже говорить про кохання.
- Цікаво хто він? Хто цей хлопчик який покорив серце моєї дівчинки?
- Його звуть Алекс, він старший від мене на 2 роки, він дуже крутий я обов'язково вас познайомлю
- Дуже хочу подивитись на Алекса і дізнатися про нього багато цікавого
- Я зараз тобі все розкажу
- Розкажеш, але квіточко давай спочатку поснідаємо.
Ми так насміялися з Вікою, вона маленький ангел якого я дуже сильно люблю. Вона розповіла мені про всі пригоди в Карпатах і навіть про побачення з Алексом. Крихітка довіряє мені, вважає рідною мамою і я ніколи її не підведу, щоб не сталося завжди буду на її боці, завжди буду поруч. Обіцяю сама собі, заради донечки я навіть залишуся в цьому проклятому будинку.
Ввечері коли ми лежали з вікою у ліжку вона розповіла мені один секрет.
- Мамусю, тепер я маю улюблене число
- Цікаво яке ж?
- 34
Моє серце закололо так сильно, що здавалося я не витримаю, повітря було все менше і менше.
- Чому саме це число?
- Алекс поцілував мене у щічку саме 34 рази,
я рахувала
Мені не було чого сказати, сльози виступили з очей і я вибігла з кімнати. Розумію налякала дитину, але що я можу зробити якщо це число також моє улюблене, тому що саме Олег поцілував в той день мене 34 рази. Треба забути ці цифри як страшний сон повернутися до Віки і заспокоїти її, моя дівчинка мабуть дуже злякалася. Я пояснила доньці, що мені стало погано і я просто вийшла, вона в мене розумниця все зрозуміла.
Під час сніданку Олег мовчав, та і пояснювати не було чого, я все вірно зрозуміла. Але він навіть не спробував щось заперечити.
- Тебе підвезти на роботу? - голос був холодним, що хотілося тікати, але я не могла, не мала права.
- Не потрібно, я звільнилася
- Радий це чути
- Я звільнилася лише тому, що хочу працювати у тебе в компанії. Ти ж не відмовиш коханій дружині? - в моєму голосі був сарказм
- Якщо ти так хочеш працювати, то добре, але в мене вже є секретарка і це Оксана, знайдемо іншу роботу.
- Не хочу іншу, хочу бути секретаркою
- Не поводь себе як мала дитина, я не можу звільнити Оксану, вона чудово виконує свої обов'язки
- Я помітила вчора як чудово, ти звільниш її!
- Добре, нехай буде так як хочеш ти, збирайся поїдемо на роботу.
Я швиденько побігла збиратися. Ще вночі мені в голову прийшла ідея працювати в його офісі, так я завжди буду поруч, бачитиму з ким він, я не здамся просто так.
Коли приїхали на роботу перше, що побачила її, тепер не сумніваюся, що вчора був з нею. Жінка років тридцяти, я бачила її вже раз, не подобається вона мені: червоні зроблені губи, зроблений ботокс, здається навіть і груди вона собі зробила, мені більше подобається натуральність, а йому мабуть ні.
- Олег, щось сталося? Ти приїхав вперше не сам
- Оксано, від сьогодні ти мій зам, секретаркою тепер буде Аліна.
Я офігіла, який ще зам він взагалі повинен був її звільнити, але це не кінець якщо він її не звільнить, то це зроблю я тільки згодом, покажу їй хто його дружина.
- Але мене влаштовує моя робота і зарплата також - її голос був такий жалюгідний, аж бридко слухати.
- Оксано, це питання не обговорюється, твій кабінет на 3 поверсі тепер.
Поки перемога за мною, я хоч і не далеко, але все ж виселила її звідси, бісить ця Оксана. Вона так дивилася на мене, що я думала накинеться і проковтне, але мені було байдуже, я лише посміхнулася їй на прощання. Олег був у себе в кабінеті, а в мене куча роботи навіть зайти і поговорити часу не було. І тут вона, ця клята дівка іде в сторону його кабінету, я повинна завадити.
#5732 в Любовні романи
#2367 в Сучасний любовний роман
#1398 в Жіночий роман
Відредаговано: 16.06.2023