Глава 3

Ми приїхали до того ж самого величезного особняка. І перше, що мене здивувало це те, як він представив мене прислузі. Він сказав, що моє ім'я Марина. Отже у всьому він хоче бачити лише її, значить так сильно кохає, що називає схожу людину її ім'ям.

- Послухай, головне твоє завдання у всьому слухатися мене і полюбити мою доньку як рідну, тобто замінити їй матір, ти зрозуміла? - його голос був таким жорстоким, що мені здалося якби я сказала, що не погоджуюсь він убив би мене на місці.

- Я все зрозуміла - хоч насправді я не розуміла абсолютно нічого і знала, що відповіді на свої запитання отримаю не скоро.

Минув тиждень як я живу в цьому будинку, ви не повірите, але я справді полюбила свою племінницю як рідну доньку, але не тому що він змусив мене, а тому що це була неймовірна та щира дівчинка яку не можливо не любити. До мене Олег навіть і не говорив, якщо чесно то мені і не потрібно було, а от доньку просто обожнював, балував її подарунками, читав на ніч казки, він і справді дуже любив її. Ввечері цього ж дня у Вікусі піднялася температура і Олег ані на хвилину не покинув доньку, він спав біля неї, кормив її з ложечки, обіймав і говорив як сильно любить. І я зрозуміла, що він так злий лише на мою сестру, а в мені він бачить її, тому і ненавидить, але що ж вона зробила? Що змусило його зненавидіти кохану жінку?

Сьогодні неділя і Вікуся захотіла у парк, я не змогла відмовити їй і ми відправилися гуляти.

- Мама, дивись там каруселі, хочу туди - вигукували дівчисько 

- Якщо хочеш то звичайно ходімо - відповіла я 

Я не могла сказати ні цій маленькій крихітці, надто сильно я полюбила її за ці дні. Ми так чудово провели день, Віка була в захваті, мені також дуже сподобалося, хотілося пошвидше влягтися в ліжко і просто заснути. Коли ми повернулися додому я побачила незвичайну картину, у домі де я зараз проживала була якась незнайома мені жінка. 

- Марина - з її уст ці слова прозвучали так злісно, але водночас і жалісно.

Олег відразу сказав мені іти вкласти в ліжко нашу маленьку розбійницю і я просто мовчки пішла, а жінка почала просто кричати - як ти міг її пробачити? Після всього, що вона зробила. - це все, що мені вдалося почути. Цікаво стало хто ж ця жінка? Чому вона з Олегом? Я довго не могла заснути думала, що у нього з цією жінкою, може вона його коханка? Але чому він одружився на мені? Чому привів мене в цей будинок? І що взагалі собі думає цей чоловік ?

На ранок я зовсім не виспалася, було якось образливо на душі, але чому? Я ж лише формальна дружина, лише мама Вікусі. Я нічого не значу для нього, абсолютно нічого. Під час сніданку я все спостерігала як ніжкою він обіймає доньку і лише в своїх мріях я хотіла аби він так само ніжно обіймав мене, потім відганяла від себе думки. Я не знаю, що цей чоловік зробив зі мною, але мені хотілося кричати як тільки я його бачу, хотілося аби він цілував мої губи, аби був завжди поруч. Потім я відганяю від себе ці думки, адже знаю його лише якийсь тиждень і він так жорстоко до мене ставиться, називає іншим ім'ям, він ненавидить мене, а я закохуюся у нього з кожним днем все більше і більше.

- Марино, чому у Віки синець на нозі? - Олег кричав до мене, неначе це я вдарила дитину

- Вона ж дитина могла десь зачіпитися, це нормально - по його виразу обличчя моя відповідь його не влаштувала, він підійшов так близько і прошепотів просто на вухо 

- Ніколи більше моя донька не буде ходити з синцями, я не дозволю, а якщо ще раз побачу ти за це дорого заплатиш 

Я влетіла у кімнату зі сльозами на очах, це лише синець у дитини і це нормально, яке дитинство проходить без синців? Мені стало так образливо, що він відчитав мене за якийсь синець. Він ненавидить мене, або ж моє обличчя, але всеодно ненавидить і ніколи не відчуває до мене те, що відчула до нього я.