Я йду знайомитись зі своїм чоловіком

Онися за два дні до кінця відпустки зацікавилася сайтом знайомств, який знаходився поруч із входом у поштову скриньку.

І з цієї митті почалася нова ера її життя.

Звісно, під розміщеними світлинами та іменами міг ховатися хто завгодно, тому усе листування проходило з обережністю, щоб випадково не вказати на свою адресу проживання та не повідомляти номер стаціонарного телефону, а всі зустрічі проходили випадково у публічних місцях під яскравими ліхтарями чи вдень.

Одне истування запам'яталося надовго.

А до цього досвід давно показав, що треба зразу переходити до справи та давати номер мобільного для швидково зв'язку з реальним абонентом та відсіюванням аферистів, які "ніяк не можуть дозвонитися до тебе", провокуючи співрозмовника/співрозмовницю надати більше контактної інформації. Але не проведеш. Увага переходила на інших.

І серед таких, кому в черговий етап перейшла естафета, був він.

- Привіт, як справи?? - написав Онисі незнайомий їй хлопець на ім'я Татіан.

- 0000000000000. - дівчина одразу кинула йому свій номер мобільного.

- Отак зразу. То я дзвоню? - було отримано у повідомленні.

- Дзвони...

Кілька хвилин розмови, а потім щоденне листування, але вже не на сайті знайомств, а у популярному месенджері, повідомлення перемішувалися дзвінками з мобільного, - і нарешті та сама глибока розмова, яка дійшла до деяких моментів.

- У мене синдром подразненого кишківника... - поскаржилася на своє здоров'я Онися. - Є деякі обмеження у фізіології, які заважають.

- А у мене у нозі титан, бо кістки самі у шийці стегна не зростаються. - поділився своєю проблемою Татіан. - Але ці нюанси не заважають створенню сім'ї. Вони не перепона для шлюбу.

- Невже ти кличеш мене за себе заміж?

- Чом би і ні? Виходь за мене заміж. - жартуючи, запропонував Татіан.

- Я згодна. - підіграла Онися.

- Тоді до зустрічі, моя люба дружино. - з гумором попрощався хлопець.

- Надобраніч, мій чоловіче. - підхопила дівчина.

Наступного дня у суботу Онися зібралася та у коридорі перед виходом повідомила своєму дядькові:

- Я йду знайомитися зі своїм чоловіком.

Жарт жартом, але через дев'ять місяців після цієї жартівливої заяви Онися і справді одружилася з Татіаном, а через чотири роки в них народився син.

Ще кілька днів почекати - і незабаром цьому шлюбу буде цілих п'ятнадцять років.

Звісно, не все так гладко. Але сім'я залишається сім'єю.

Побут ламає відносини та руйнує сім'ї.

Злидні нас випробовують на стійкість.