Я хотів би писати не про війну.
Писати не про біль і втрати.
Писати про те, як тебе я ціню,
Що серед степу ти — мої Карпати.
Я хотів би писати не про війну.
Писати не про самотність і сум.
Писати про чарівні осінь й весну,
Що голова важка лишень від дум.
Я хотів би писати не про смерть.
Писати не про загиблих списки.
А про те, що коханням наповнений вщерть,
Писати тобі любовні записки.
Я хотів би тобі писати сонети.
Писати про наші теплі обійми.
Про твоє добре серце складати куплети,
А не писати про прокляті війни.
Я хотів би не про війну писати.
А писати про твоє світло й тепло.
Хотів би доньку спати вкладати
Й читати казки тривогам на зло.
Не про війну писати я би хотів.
А писати рядки про тебе лише,
Писати куплети про вир із почуттів,
Хай навіть банальності, навіть кліше.
11.11.25
Відредаговано: 09.12.2025