4 - Небезпека або похибка. Другий рівень.(Здогадка)

 "Підійди та не бери"

Бери

 Біля людини стіл розлетівся, як розлетілися шкереберть усі фрукти для поживи їхнього пана.

 "Не змушуй себе думати, думати, що ти розумієш..щось зробити, ти не Махді"

  - Робін, що таке? Голова болить ?

 Неначе з туману.

  - Ну, ще води. Ви чуєте?

 ***

  - Зараз, трохи часу, мілорде - племінник з надривом тягне важіль на себе.

Мілорд мовчки невдоволено спостерігав. Терпець Владіміра уривався

як і одяг.

 Минуле поринає у невідоме і навіть у минулому людина не може довідатися про головне. Що тоді тебе хвилювало ? 

На що ти тоді спромігся, адже ти сам собі дозволив спостерігати та сподіватися, чи не так?

Наближення біди прискорюється, як дихання, й прибирає навіть найвірогідніші варіанти подій... Найсміливіших героїв, щоб обернути перемогу у поразку.

 Адже дім Атрідів програвав, програвав ще до того, як центральний куточок планети не змістився та не потрапив під радіоктивну суміш Вімералу.

  - Мілорде, перший рівень подолали, але...

 Владімір тихо вслухався у темряву.

  - Мілорде, якщо в них стоїть захист, то коли ми увійдемо у середину. Загалом, другий рівень і третій можуть дати набагато більшу небезпеку, якщо планета похитнеться, то середина...

Раббан відгукнувся, поки Владімір був наче у трансі.

  - Центр не зруйнує навіть наше прокляття.

 Інші також не зреагували.

  - Тоді?

  - Ми їх підманимо. Тоді в нас буде достатьо часу, але спершу...

 Один з людей запротестував :

  - Але найперший звичай говорить нам...

Чоловік вишкірився :

  - Тому ти тут стирчиш, це зробиш ти! Навчишся бути відповідальним, або через тебе загинуть інші.

 Племінник-ментант з особливою увагою дослухався до розмови, він навіть не відвернувся, коли Раббан заліпив по пиці нижчому  чоловіку. Ніхто не відволікся від роботи, всі звикли.

 Хтось вигукнув :

  - Наближаймось до наступного рівня, мілорде!

 Простір змінювався, а коливання все сильніше змінювали повітря.

 ***

 Наступну тему Пол Атрід красномовно відхилив, імператор-Падишах від великого дому Корріно й не сподівався на відвертість. Чомусь зараз Пол шкодував, що не міг змитись, хоча батько й попереджав про "внутрішню - політику".

  - Поле, зрозумійте правильно, я хотів упевнитись що у вас все під контролем. Подейкують, Раббан влаштовує набіги на поселення..

  -  Некоректне запитання - Пол здригнувся.

  - Робін, може ви мені б показали ті садженці дерев. Кажуть, ви "переслали" кілька пакунків Марго Фенрінг, я ще не встиг її прийняти та поспілкуватися на цю тему.

 Пол киваючи дівчині, підскочив, "мовляв яка чудова ідея." 

Імператор скрипнув зубами.

 Лише на декілька секунд люди застигли, й Робін прийняла "наказ" Пола.

 Пол зметикував, що це може покращити їх настрій.

 "Певно, сподівався більше не зганьбитися".

 Дівчина підвелася, зробила декілька кроків і ледь не впала. Пол переглянувся з чоловіком та різко розвернувся.

  - Все гаразд?

"Мені лише здалося."

  - Пане, ходімо. В нас немає зараз теплиць, але наш клімат приймає землю та допоміжні речовини, якими ми...

  - О так, так. Я чув це від вашого батька. Не сумніваюся, що так і є. Атмосфера все покращується й не так тисне на...

 Пол прийняв від слуг води, половину розмови він пропустив повз вуха. Його це не дуже хвилювало, йому все здавалося, що він відчув якийсь сильний тиск.

 Імператор підвів її до іншої сторони залу.

  -  Знаєте тут доволі прохолодно. Якщо у вас буде можливість розмістити тут капсулу, то...

  - Тут доволі гарні умови, але не увесь зал добудований. Тому сказати важко, Пол зацікавився й іншими плантаціями, які зараз перекуповують у...

 Імператор зважився та швидко підштовхнув її у ту саму сторону, притиснувши її до стіни, він закашлявся. Пол заховав короткий ніж та зупинився за декілька кроків.

  - Не схоже, що ви спіткнулися, Шаддам. Це ж не бомба у ваших пальчиках?

 - Пол ще не розумів, що у майбутньому імператор "Шаддам IV" матиме велику перевагу над його домом.

 Чоловік хотів, щось розповісти, поділитися своїми думками з цього приводу, але не встиг. Пол вже наближався, а Робін все казала :                                                          

  - Рука! Пол, щось не так.. Її немов затисло - дівчина ледь могла поворухнути рукою.              

 А долоня заглиблювалася все глибше у стіну.

(P.S  Шрифт просто "бімба", як і завжди. Глюк.)