6.1 Макс

Заснути мені так і не вдається. Весь алкоголь, випитий у клубі вивітрився з голови дуже швидко. Кручуся, а сон не йде. Так, тільки передрімав і все.

Оскільки виспатися не вдалося йду в зал. О 5:30 ранку я ще не займався спортом. Щось я взагалі змінюю всі свої звички:у клубі не відірвався як слід, не напився, ще й до зали пруся в таку рань.

Руда винна, точно. Вона так міцно засіла в голові, що я як ненормальний став.

Годинка у залі, потім басейн і душ. Тепер я як огірочок. Завалююся на ліжко і знову заходжу в інсту, до Крістіни на сторінку. Може там ще є фото з рудою,а я їх пропустив. Але ні, фоток тільки дві. Гортаю рілси і натикаюся на відео з участю рудої. Вона рекламує взуття. Відео багато і вони не такі як я бачив вчора.

Ну раз руда світиться на весь інет, то що мені заважає. Я теж веду свою сторінку і залити пару сторіз із собою коханим треба. 

Йду знову в душ і там перед дзеркалом фоткаюся в одному рушнику. Дівкам подобаються такі фото, треба радувати підписниць. Ще і підпис провокаційний додав- "пролайкаєш?"

Думаю залетить. І ось уже перші реакції і лайки. Від Соні. 

Якось не дуже гарно з нею вчора вийшло, не можна так із запаскою. Треба якось вибачитися,підлизатися до неї. Куплю їй щось, брязкальце якесь золоте-і справа в капелюсі. Заїду до матері Дена в ювелірку і підіберу щось не дороге. Соню я втратити зараз не можу, бо такий варіант аби де не валяється.

Коли це бачу, що моя таємна аніме-підписниця теж відреагувала на моє фото. Ну хто ж ти така? Інтрига.

Пишу дівчині: "Дякую за лайк,я його чекав😘"

Повідомлення прочитане,але реакції немає,відповіді теж. Цікаво...

Спускаюся на перший поверх до сніданку. Батька немає,тільки Анжела снідає. Ну і добре, що старого нема, менше буде мені мозок компасувати. 

Анжела зайнята переглядом асортименту інтернет магазинів,тому мене вона не чіпає. Їй байдуже на мене і моє життя.

-Доброго ранку,- кажу мачусі і плюхаюся на стілець.

-Привіт,- усміхається  Анжела. Інколи мені  здається, що якби не батько, то вона не мене б вішалася.

-Як вчора погуляли? Ти вчора рано повернувся? Взявся таки за голову?- язвила далі мачуха.

-Батька немає, тому можеш не вдавати, що тобі цікаво,- огризнувся я і став їсти.

-Твоя правда,мені це не цікаво. Цікаво , за що це ти нову тачку заслужив? Чи ти її в карти виграв? А може вкрав у когось?

Анжела відклала свій смартфон і уважно на мене подивилася.

-Що ти верзеш?- гаркнув я на неї. Здуріла зовсім від своїх шопінгів та ботоксу.

-Просто двадцять хвилин тому пригнали авто, сказали що для тебе і ти знаєш від кого воно. Перед порогом стоїть. 

Мачуха невідривно дивилася на мене, наче хотіла щось побачити на моєму обличчі.

Я підірвався і вилетів на подвір'я. Дійсно, перед порогом стояла тачка. Не супер-пупер звісно,але пристойна. Ауді чорного кольору.

Набираю одразу Стаса. Друг довго не бере слухавку.

-Алло,- сонно відповів таки він.

-Стасян, що це за тачка?-питаю його.

-Яка тачка? Ааа, ти про ауді? Вже пригнали?

-Так,якраз дивлюся на неї,- говорю другу.

-Це моя плата за програне парі. Вчора в клубі,коли Кіра облила мене і потім послала-я зрозумів, що шансів у мене немає. Я продув парі і одразу замовив тобі тачку. Не люблю бути в боргу, ти ж знаєш. 

-Ну дякую друже тобі за тачку, вона мені зараз дуже потрібна.

-Не мені дякуй,а рудій. Бувай.- тихо сказав Стас, бо біля нього явно хтось спав.

Добре день починається. Сідаю в тачку, нічого така. Не мій спорткар звісно,але норм. 

На радощах набираю Дена і розповідаю йому про тачку. Ден теж задоволений, бо тепер в його авто на одного пасажира менше. Домовляємося з другом про зустріч у магазині його матері. 

Ну раз все так добре складається, то треба і Соні написати,не затягувати. Заодно в бутіку Днової матері куплю їй якусь цяцьку.

Переписка з моєю коханкою теж увінчається успіхом і я домовляюся, що заїду до неї ввечері. Та мабуть і на ніч залишуся.

Закриваю свою нову тачку і біжу у будинок збиратися на зустріч із Деном.