5.2 Кіра

Ну навіщо я погодилася залишитися? Що я тут буду робити? Ніколи не любила клуби і не полюблю мабуть...

Крістіна після моєї згоди зраділа так, ніби їх Нобелівську премію дали.

-Давай я тебе зі всіма познайомлю,-раділа сестра.- Алю ти знаєш. А це її брат- Денис. Він так лихо розкидав тих козлів, що вони тепер надовго забудуть,як руки розпускати.

Я запитально підняла брову. Розпускати руки? Мабуть мені не все розказали.

Кріс проігнорувала моє здивування і продовжила:

-Хлопець, якого ти облила -Стас. Він теж допомагав Дену і брату нас рятувати, тому ти зря це зробила. Він не заслужив такий душ,- з посмішкою сказала сестра.

Я ж тільки метнула ще один погляд на кучерявого, що спокійно розсівся на дивані і говорив із нашим братом. Тільки от про що вони говорили? Чи не про мене бува?

-А це Макс,-вказала Кріс на чорноокого. Та я і так знаю хто він. Представлення він не потребує.

Дивлюся на Макса, а він мені відсалютував стаканом з віскі і відвернувся, оглядаючи танцпол. Дивно. Він мене так пропалював поглядом, а тепер просто відвернувся...

-А це...- сестра зам'ялася, коли показала на Соню.- Нас не познайомили...

-Це Соня!-весело защебетала Аля.- Ти маєш знати її,Кіро. Ви вчитеся в одній групі.

-Не мала честі ,- саркастично мовила я, на що брюнетка тільки гордо фиркнула і відвернулася. Вона демонстративно підійшла до Макса і обняла його зі спини.

Це вона видно хоче показати, що він її. Право власності, так бо мовити. Та мені байдуже,я на нього не претендую. Але все одно якась зміючка в мені зашевелилася...

-От тепер всіх ти знаєш,- весело мовив Ден,- то можна тепер випити за знайомство!

-Я не п'ю,- сказала я Дену і сіла на диван,склавши руки на грудях,щоб всі зрозуміли, що я не потребую їх компанії, знайомств і розмов.

-В цьому клубі є не тільки алкоголь, можна замовити якийсь коктейль без алкоголю. Я замовлю такий Алі та Крістіні,так дівчата?

Звернувся Ден до сестри і її подруги. Дівчата погодилися.

-Сік апельсиновий,- кинула я Дену, бо після всіх перепалок з братом і нервів хочеться пити.- Дякую.

Хлопець посміхнувся і попрямував до дверей, щоб спуститися і замовити напої на барі.

Кріс говорила з Алею. Кір знайшов собі співбесідника у особі Стаса, що час від часу кидав на мене ображені погляди. Ну а Соня крутилася біля чорноокого. От на них я і зосередила свій погляд.

Макс був явно не в захваті, що Соня приділяє йому увагу. Хоч хлопець і стояв до мене спиною,по його напружених плечах було видно, що він злиться. Його роздратування я відчула. А ось Соня - ні. Вона і далі намагалася його клеїти. Це було так очевидно, що я аж засміялася.

Соня це побачила і підлетіла до мене. Видно, що невдача з чорнооким її  роздратувала.

-І що такого смішного? Ти з мене смієшся чи що?

-Так, з тебе,- сміливо відповіла я.

-Що? І що ж в мені такого смішного?- закричала Соня.

-Смішна не ти,а твоя поведінка. Так відкрито пропонувати себе хлопцю- це недостойна поведінка для жінки. Жінка-це загадка, а ти вже відкрита книга. Та мабуть і не раз прочитана. Тому у чоловіків ти не викликаєш інтересу.

Соня оторопіла. Вона мабуть і слів таких розумних за своє життя не чула. Та ще в одному реченні.

-Зате мене читають найкращі,а от до тебе і доторкнутися ніхто не захоче. Ти як заморожена. Чи краще сказати відморожена. Просто сука,от в все!

Виплюнула мені в обличчя Соня. Мене її слова зовсім не зачепили. Кращого я від неї не чекала.

-Іншого я від тебе не чекала... Ти мабуть і не знаєш, що слово сука є літературним словом, що використовується для...

-Та це ти тупе стерво, що вдає з себе казна що. А без своїх фотосесій, показів і грошей батьків ти ніщо! Нуль! Пусте місце!

Кричала Соня. Я ж відчувала хвилю злості,яка накрила на мене. Ця стерва зачепила мене за живе...

Піднімаюся з диванчика і сміливо дивлюся Соні в очі.

-Ну продовжуй! Я довго можу слухати про себе!

-Ах ти ж...

Соня видно не чекала, що словесний бій зі мною буде таким довгим і потребуватиме від неї стільки розумових здібностей і сил. Вона сікнулася до мене,але між нами вчасно з'явився Макс. 

Він мов стіна відгородив мене від Соні. Я бачила тільки його широку спину і відчувала жар, що йде від його тіла. А ще вловила нотки його парфуму - ментол і апельсин, чи що?

-Ти дійсно перегнула палицю -сказав Макс дівчині.

-Я?- закричала та, -та це вона мене обізвала шльондрою і тупою!

-Я не чув такого в твою сторону,- сталевим голосом сказав Макс.- Хтось чув такі слова?

Він обвів поглядом всіх хто був у кабінці клубу.

-Тобі видно здалося,Сонь,- підсумував чорноокий.

І тут я почула звук ляпаса. Голова Макса повернулася в сторону від сильного удару.

-Пішов ти! І руда ця теж! Всі йдіть на хрін!- заверещала Соня і вилетіла з кабінки.

Макс все ще стояв до мене спиною і тер щоку. 

-Не треба було,я і сама з нею впоралася б...- почала я говорити в спину Максу.

Він повільно повернувся до мене обличчям і подивився мені у очі.

-Треба було,- спокійно сказав він,- однієї бійки на сьогодні вистачить. 

Я ж дивилася в ці два чорні вири і відчувала, що мене затягує. В його очах зараз відображався такий спектр емоцій, що мене аж затрусило. Це і ніжність, і захват, і стурбування,і хіть. Все змішалося в одне єдине, змішалося в його очах.

Пити. Так хочеться пити, що я інстинктивно облизала губи. Макс перевів свій погляд на мої губи і його очі стали ще темнішими.

-Дякую, -вилавила я з себе і стримано усміхнулася. Макс же весь цей час не зводив очей з моїх губ.

Незнаю, чи помітили ці метаморфози між нами присутні. Байдуже. Мені здалося,що ці секунди ношої розмови і зорового контакту тривали вічність. І не хотілося, щоб це закінчувалося.

Але тут з'явився Ден, з коктейлем у руках. Його сорочка була наскрізь просякнута якоюсь кольоровою рідиною, а сам хлопець був спантеличений і злий. 

-Що тут сталося? Сонька мало не збила мене з ніг на сходах,я он коктейлі вилив на себе!-сердито гарчав друг.