5.1 Макс

Кіра стояла при вході у кабінку як розлючена фурія. Її очі метали іскри. Вона не довго дивилася на нас із Сонею. Але я встиг пропустити удар від цих зелених очей...

Далі почалися розбірки між Кустинськими. Хто і в чому винен я так і не зрозумів. Італійці, темперамент у них інший. 

Стас намагався розрядити обстановку і поліз до рудої з випивкою. На що та вилила йому все віскі в обличчя і сказала, щоб він не наближався до неї.

В цей момент у мене всередині щось вибухнуло і у мозку запульсувала думка:"Ну все! У Стаса жодних шансів!"

Але чи є цей шанс у мене? Це мені треба ще дізнатисся.

Соня ж весь цей час стояла біля мене і коли Кіра облила Стаса прошепотіла "Ненормальна якась!". Вона поспішила другу на допомогу із серветками. Разом вони намагалися врятувати зовнішній вигляд Стаса, тихенько перешіптуючись.

Руда ж підійшла до своїх брата і сестри. Поруч на дивані сиділи Аля з Деном. Відчуваючи напругу від ситуації вони теж піднялися і Аля тихенько стала втручатися у розмову Кустинських,мовляв нічого страшного не сталося.

Я зробив пару кроків, щоб чути про що вони там всі говорять.

Кіра хотіла забрати сестру з клубу.

Я ж подумки став просити:" Не треба, не їдьте! Залишіться хоч не надовго..." 

Руда різко повернулася у мою сторону. Невже відчула мій погляд? Чи може я свої прохання в голос сказав? Мабуть на сьогодні вже досить пити...

Кіра пристально глянула на мене,а я у відповідь не знайшов що зробити,як посміхнутися. От дурень! Вона так швидко відвернулася, але я все ж заглянув їй у очі. Такі гарні, зелені ...

Руду вже не тільки Кріс стала вмовляти, а й Ден підключився. Потім її зачепив Кирило. Вони щось стали обговорювати на італійській. І судячи з круглих очей Крістіни і підвищеного тону голосу Кіри і її брата- вони про щось сперечалися. Схоже що темперамент у цієї сімейки на найвищому рівні. А яка ж руда тоді у відносинах? У ліжку?

Щось мене не туди несе... Наливаю собі стакан віскі і відпиваю пару ковтків, щоб освіжитися.

Навіть Стас подав голос, що не чіпатиме більше Кіру. Оце я розумію капітуляція! Схоже що нова машина у мене у кишені. Навіть чекати довго не довелося. Оце руденька молодець! Та справа навіть не у машині. А у рудій. Зі Стасом вона не буде... Хочу, щоб вона була зі мною...

І нехай я зараз напідпитку і моя голова не дуже чітко працює, але побачивши весь темперамент рудої, її природню красу і ловлячи її погляди на собі- я вирішив, що вона буде моя. Ці не почуття якісь, ні! Просто у мене ще такої дівчини ну було. Такої, що треба завойовувати. Такої гордої і неприступної. Такої, не такої як всі...

Кіра явно зважувала всі за і проти, вирішуючи залишатися їй чи ні. Вона оглянула присутніх і зупинила свій погляд на мені. Я ж подивився теж на неї, але з певними викликом. Може я її так зможу зачепити.

-Залишайся...- про себе просив я , дивлячись рудій прямо у очі.

-Добре, я залишаюся,- вимовила руда і у її очах теж блиснула якась іскра.

В мене після її слів по обличчю розповзлася тупа посмішка,а серце зробило стрибок.

Починаємо гру,руденька?

Історія Макса і Кіри стрімко розвивається. І у мене вже є ідеї стосовно інших героїв, які я хочу втілити у нову книгу. Тому якщо Вам подобається ця книга і хочете продовження історії відносин інших героїв - ставте зірочки, коментуйте. Про кого буде наступна книга? Чекаю Ваші думки в коментарях))) Жду зірочок)))