4.5 Макс

Все нібито було добре. Ми сиділи з хлопцями, розслаблялися. Ну розслаблялися ми зі Стасом, бо Ден так і не зміг опанувати себе і час від часу бігав до перил, поглядаючи в зал, де відпочивала його сестра з подругою.

Стас через відсутність рудої, на яку в нього явно були плани, набрав по телефону якихось дівок і вони вже через пару хвилин сиділи у нашій кабінці, награно сміючись над тупими жартами Стаса та щиро пригощаючись алкоголем за наш рахунок.

Я начебто сидів у їх компанії, але не відчував загального захвату від гулянки. От і Соня з подругою прийшла. Стала крутитися навколо мене та пускати в мою сторону сексі-погляди. Але діла мені до неї сьогодні не було. Навіть алкоголь не піднімав мій настрій з мінус сотого поверху.

П'ю, курю ніби як завжди. Дівчатка поруч крутяться гарненькі. Але щось не так. Чогось не вистачає. Її не вистачає... Вона мала бути сьогодні тут, щоб я втілив свій план і нарешті заспокоївся. Але і тут вона виявилася не такою як всі-пішла проти мого плану, не вписувалася в загальну картину.

-Щось тут нудно сьогодні,- потяглася біля мене Соня, показуючи свій виріз на сукні,- пішли потанцюємо, може настрій підніметься.

Вона глянула на мене багатообіцяючим поглядом і взяла за руку. В неї знову руки такі холодні...

-Ні! - гаркнув я і знову закурив. 

-Тоді ми пішли,- ображено сказала Соня і захопивши з собою подругу, пішла до низу, на танцпол.

Нехай іде, все одно ніде вона від мене не дінеться. Подме губи трошки і заспокоїться. На ніч прийме мене. Тільки чи я дійсно хочу цього? Якось вона вже мені набридла.

Пропускаємо з хлопцями по парі стаканчиків віскача, коли в кабінку залітає Соня. На її обличчі якесь стурбування та страх, чи що?

-Ден!Там до твоєї Альки та її подружки якісь наркоші сталі чіплятися, не місцеві схоже і...

-Що?!-Ден метнувся до перил і став вдивлятися у танцюючу масу,виглядаючи сестру. Але їх було не видно.

Ми зі Стасом теж підірвалися. Градус алкоголю у крові кликав нас на пригоди. І от випала нагода. Правда не хороша...

-Немає їх у клубі,- закричала Соня,- за них брат Аліної подруги впрягся,вони його типу на стрілу покликали. На вулицю всі пішли. Я як просікла це все-одразу до вас прибігла. Їх там чоловік 7 пішло, а той Кустинський сам. І дівчата вискочили за ним. Зробіть щось!

Соня кричала ці слова вже нашим спинами. І без неї ми знали що робити.

Вилітаємо на вулицю і нікого не бачимо,окрім молоді, що хоче прорватися у клуб. 

-Мабуть у провулок пішли, щоб не привертати уваги охорони,- висказав свою думку Стас. 

І він виявився правий. У найближчому провулку біля клубу ми наткнулися на дівчат, що стояли обнявшись і плакали. Їх до стіни придавлювали два виродки. А от Кустинського вже молотили чоловік 5. Правда цей Кирило тримався добре, махав кулаками зі знанням справи. Аля говорила,що він займався там якимись єдиноборствами,якщо не помиляюсь.

Ми з пацанами не роздумуючи кинулися в бійку. Ден підскочив до дівчат і швиденько вклав тих двох відморозків. Ми ж зі Стасом допомагали відбиватися Кустинському. 

Бійка швидко закінчилася,я навіть розігрітися не встиг. Мерзотники оцінили,що сили не рівні і вшилися.

-Сука, губу розбили...- сплюнув кров на землю Стас і витер губу тильною стороною долоні.

Ден же тим часом  підлетів до дівчат, що стояли з широко розплющеними очима, споглядаючи все, що відбувалося.

-Алю ти як?- схопив Ден сестру за плечі і струснув.-Все нормально?

Дівчина кинулася братові на шию і стала його обіймати:

-Я так злякалася,Ден. Я не встигла нічого зрозуміти, ми хотіли культурно відмовитися,а вони не зрозуміли. Тоді один мене схопив,а тут Кирило за нас вступився і вони на нього накинулися і почалося... Я не встигла тебе набрати,я злякалася...

Аля бурмотіла всі ці слові заламуючи руки і переводила погляд по черзі на кожного з нас.

В цей час майже те саме відбувалося між Крістіною і її братом. Він теж обняв свою сестру і поцікавився, як вона. Крістіна сказала, що все нормально,але вона злякалася за брата.

Ми ж зі Стасом мовчки за ними спостерігали.

-Дякую тобі, що виявився уважніше ніж я .- Звернувся Ден до Кустинського, який стояв біля сестри, що тикала йому хустинку,витерти кров з рук.

-Та я також не вгледів дівчат, пізнувато підскочив... Цього мало б не бути,-махнув на нас усіх Кустинський.

-Ден,- подав друг руку Кирилу.

-Кирило,-відповів той і хлопці міцно потиснули руки один одному.-Але можна просто Кір.

Стас , посміхаючись своїми підбитими губами підсумував:

-Ну раз всі більш-менш цілі, то треба зняти стрес, бо в мене ,чесно кажучи, адреналін ще бушує в крові і його було б не зайвим пригасити.

Друг навалився на мене,на що я застогнав, бо пару разів по ребрах мені таки прилетіло.

-Обережно,-шикнув я на друга.

-Дякую вам, хлопці,якби ви вчасно не прийшли, то Кіра б убили б тут, а нас з Алею...- заплакала Крістіна і почала нас по черзі обіймати,цілувати в щоку. 

-Це навпаки треба дякувати Кирилу, що він помітив,як до вас чіпляються ці відморозки,- здивовано дивився на Крістіну Ден і мямлив собі під носа.

-Я просто виконав свій братський обов'язок,- саркастично мовив Кирило.

-Давайте повернемося в клуб і вип'ємо,- не витримав я всієї цієї лірики.- Треба рани трохи обробити.

Бо дійсно хоч бійка була недовгою, але нам всім трохи дісталося. 

-Так, давайте.- Погодився Ден.- Дівчата, ви що скажете?

Аля з Крістіною замахали головами, погоджуючись.

-Кір, ти ж нам складеш компанію?-спитав Стас у Кустинського.

-Непевно,бо мої плани на сьогодні вже явно втекли додому, поки я тут честь двох красунь рятував,- відповів Кирило і обняв сестру.

-Ну з цим я можу допомогти,в мене цих планів ціла тефонна книга- на всі випадки життя- подав руку Кустинському наш Купідон. -Я Стас.

-Кирило, -відповів той.

-Макс,-подав і я руку Кирилу. Хоч як він мені не подобався,але сьогодні він дійсно вчинив як мужик. І його вчинок достойний поваги.