Повертаюся додому сьогодні з Деном і Алею. Думав після пар зателефонувати Соні і напроситися і гості,але потім передумав. Сьогодні вона теж має бути в клубі і тому краще на ніч до неї напрошуся,вона не відмовить.
Всю дорогу Аля щебече нам про клуб, задає дурні питання. А потім ошелешує Дена новиною.
-Забула сказати. Я з тобою в клуб не поїду,- спокійно мовила дівчина.
-Чого це?Передумала чи що?- здивувався Ден.
-Ні, просто я ввечері поїду до Крістіни,ми разом будемо збиратися на вечірку. Кріс говорила, що вона попросить сестру допомогти нам у виборі одягу та мейку для клубу. Ви ж знаєте, що сестра Кріс молель-вона в цьому розуміється більше, ніж ми. А потім нас до клубу відвезе її брат, він теж там буде для нагляду за нами.
-Ясно, - відповів Ден. Його невдоволення видно було по зведених на переніссі бровах.
-Ну і добре, бо ти ж не забувай про мене,-підколов я друга,- поки я без коліс зі мною треба возитися. Я не такий симпатичний як Аля, мені проблемніше знайти водія на вечір, ніж їй.
Я підморгнув Алі,а та зашарілася і відвернулася до вікна. Ден теж усміхнувся і мені вдалося трошки розрядити обстановку.
-Я за тобою заїду десь о 10-й,норм?-спитав мене Ден , коли ми під'їхали до мого будинку.
-Ок,-дав п'ять другу і вони поїхали.
У будинку мене зустрічала тільки наша управителька. Ні батька,ні мачухи вдома не виявилося. От і добре, ніхто мені не зіпсує настрою перед вечором.
Якщо в мене вийде, то я трішки попущу Стаса в очах рудої і вона не поведеться на його зйом. Та і в Стасяна відпаде охота бігати за рудою. Тільки я от зараз почав думати над тим, що Стас же не один такий, що звернув увагу на Кіру. В універі багато хлопців задивляються на неї. Ще б пак-висока, яскрава,красива дівчина,успішна модель. Але вони бачать оболонку,а от що в неї всередині мало кого цікавить.
Я теж одразу відмітив її зовнішні дані,але після того як вона пронизала мене своїми зеленими очиськами вчора,в аудиторії,я захотів дізнатися про неї більше, заглянути в середину. Це просто спортивний інтерес і не більше-переконував я сам себе.
Щоб дурні думки в голову більше не лізли я пішов до спортзали і провів там годинку-півтори. Спорт прекрасний засіб, щоб відволіктися. Потім у душ.
Вийшовши з душу сів погортати інсту. Нічого цікавого. Моя вчорашня аніме- прихильниця нічого не постить, не пише,навіть лайків не ставила. Я вирішив написати банальне "Привіт",може дізнаюся хто це і з якою ціллю слідкує за мною.
Сам того не помітивши я відкрив знову фото рудої, що зберіг собі на телефон. Гарна така,природня... Довгі ноги, миле личко, пишне волосся... Розглядаючи її фотку в купальнику я відмітив, що моє чоловіче его зреагувало...
-Ти чого?-звернулася я до свого дружка,що почав сіпатися під білизною.
-Дожився, раніше мені такого не було,як малолітка якась...- мовив я сам до себе і швидше закрив фотки Кіри.
Це я просто пару сьогодні не скидав,от і реакція така. Точно!
Дивлюся на годинник і вирішую збиратися, бо скоро і Ден заїде. Одягаю свої улюблені чорні рвані джинси, білу футболку, що вигідно підкреслює біцепси і спускаюся до ганку,чекати Дена. Перенсів досі немає вдома, тому закурюю прямо на порозі. Легше стає.
Ден пунктуальний-рівно о 22:00 під'їхав до будинку.
-По тобі годинник можна звіряти,-сказав я другу, сідаючи в авто.
-Не люблю спізнюватися,-відмахнувся від мене друг.
Я бачу, що Ден напружений, тому намагаюся розрядити атмосферу.
-Ти нікому з дівчат не звонив? Хто нам сьогодні складе компанію у клубі?- з невинним виглядом питаю я.
-Я про це не думав. Зателефонуй ти до Соні, хай притягне своїх подруг-мені байдуже. Сьогодні мої очі будуть приковані до однієї дівчини,-серйозно мовив Ден.
-Присутність Алі в клубі не значить, що ти маєш відмовитися від клубних утіх,- торочу своє.
Хоча я розумію його. Тільки він думає про свою сестру, слідкуватиме тільки за нею. А от я думаю про чужу сестру,слідкую за малознайомою дівчиною, що зайняла всі мої думки.
Залишок дороги говоримо на нейтральні теми. Я вирішив не корчити з себе клоуна, бо це не моя стихія. Це прерогатива Стаса.
Біля клубу нас чекає Стас і ми без перешкод заходимо в середину.
У клубі людно, душно, гримить музика, пахне алкоголем і кальяном. За що мені подобається Привид, що в середині курити можна тільки кальян, тому сигаретним димом тут не пахне.
Ми піднімаємося на другий поверх, до є окремі кабінети, відділені один від одного склом,а від коридору-важкими шторами. З кабінету чудово видно весь перший поверх і танцпол. Гарне місце для спостереження.
Замовляємо собі віскі і кальян, пробуємо почати розслаблятися. Ден все виглядає Алю, а ми зі Стасом виглядаємо руду. Розмови всі не клеяться і зводяться до одного - де ж дівчата.
Аж ось Ден підхопився і підбіг до поручнів.
-Приїхали,-видихнув він.- Крістіна не збрехала,вони дійсно з братом її,он він щось їм говорить.
Ден як дитина виглядав сестру з подругою. Тільки коли дівчата сіли за столик,він заспокоївся і сів до нас.
Стас розчаровано застогнав, бо рудої з ними не було,і сказав раз його пасії немає, треба все одно розважитися і набрав когось із своїх потаскух.
Я був розчарований не менше Стаса,аж вити хотілося... Ну чого вона не прийшла? Може в неї щось сталося? Чи вона така байдужа і до сестри,як і до всіх?
Ці питання роїлися в моїй голові,а от відповідей не було. Тому я вирішив шукати їх в алкоголі...