Я готова здатися ...

3.4 Макс

Дорога в тиші нарешті закінчилася. Ми заїхали на стоянку, паркуючись біля автівки Стаса я помітив, що червоного купера рудої не було на стоянці. Дивно. Вона що з першого дня вирішила прогулювати?

Але ні,  авто рудої заїхало на стоянку і припаркувалося. Руда з сестрою вийшли з автомобіля і Крістіна, помітивши нас на стоянці замахала Алі. Ден якось дивно зиркнув на дівчину, потім на Алю і звів брови на переніссі. Це свідчило про те, що він над чимось активно думає. 

Крістіна щось сказала сестрі,поцілувала її в щоку і поспішила до нас. 

-Всім привіт!-радісно защебетала біля нас Кріс. 

-Привіт, я Стас! - вигулькнув перед носом малої Кустинської наш Купідон. - А ти Крістіна, так? Сестра Кіри?

-Так,а ти гарно проінформований,-посміхнулася Крістіна.

-Я про своїх майбутніх родичів маю знати все,- загадково мовив він і попрямував за рудою.

Зараз має початися шоу! 

Про що говорили в цей час Ден,Аля та Кріс я не дослухався.Зрозумів тільки, що Аля просилася у Дена на тусу...

Мій погляд був спрямований на Стаса, що загородив дорогу рудій і із сліпучою посмішкою на обличчі  щось їй говорив. Руда стояла до мене спиною і я не бачив вираз її обличчя, коли вона почула перші репліки Стаса. Але красномовний жест "відчепися від мене" я все ж помітив. Руда махнула рукою на Стаса і обійшовши його модельним кроком пішла до корпусу. Кисла міна друга одразу підняла мені настрій.

-Добре, я подумаю!-донісся до мене голос Дена.

Схоже прогрес у переговорах досягнуто і Ден уже не такий твердий у рішенні не пускати сестру на вечірки.

Аля з Крістіною посміхаючись пішли до корпусу універу,а ми з другом чекали, коли ж до нас підійде Стас і поділиться подробицями спілкування з Кірою.

-Ну що? Тебе можна вітати з перемогою? Капітанську пов'язку вже зараз віддати?-іронічно мовив я до друга.

-Якщо я програв бій,це не значить що я програв усю війну.-огризнувся Стас.

-Ого які фрази я чую!- вигукнув Ден.

-Просто таку дівку я на хі-хі не візьму, от і прийшлося трошки розширити свій словесний запас,- з розумним виглядом підсумував Стас.

Ми з Деном тільки пирснули від таких слів друга.

-Що вона тобі сказала,-не терпілося почути мені від Стаса всі подробиці.

-Я запропонував провести її до аудиторії, мовляв вона новенька і я можу виконувати роль її персонального гіда. 

-Ну?-не витримав я.

-Що ну? Я ж тут стою, значить вона не повелася! Вона тільки вислухала мене і відмахнувся від мене як від мухи. Але придивилася до мене, оглянула з ніг до голови, отже наступного разу все вийде. Просто з першого разу вона не розгледіла свого щастя,- гордо говорив Стас.

-На сліпу вона не схожа,- саркастично сказав Ден.-Що там роздивлятися?

-В мене є на що глянути-заграв біцепсами Стас.- Та і я що треба роздивився. Ви бачили в якій сукні вона сьогодні прийшла? Які там ніжки? Це просто перфекто! Я вже бачу як ці ніжки я закидаю собі на плечі і починаю вбиватися в її ніжне тіло... 

В мене автоматично на ці слова стислися кулаки і дуже захотілося вирізати Стасяну по пиці. Моя лють розтікалася по венах і я вже ледь контролював себе...

Ден помітив мій стан і запитав:

-Ей, ти чого?- запитав друг, глянувши на мої стиснуті кулаки.

-Нічого,-прогарчав я,- судоми мучать після тренування.

-Ааа,- задумливо потяг Ден, - думаю твої судоми сьогодні пройдуть. Адже гарна гулянка сприяє розслабленню всіх частин тіла,-філософськи завершив друг.

-А що за туса?-ожив Стас і виринув із світу своїх збочених фантазій.

-В Привиді сьогодні думаємо зібратися. Відсвяткувати початок останнього навчального року. Ти як?

-Денчик,я завжди тільки за!-радісно вигукнув Стас.

-А що ти вирішив з Алею робити?- запитав я, щоб відволіктися від солодких думок про набиту пику Стаса.

-Ще незнаю... Алька проситься, разом з Крістіною мовляв їй буде цікавіше і не страшно. Я за нею пригляну і так далі...

-Бро, погоджуйся, адже Крістіна може взяти з собою Кіру і там, у клубі мої шанси виростуть в рази,-заграв бровами Стас.

-Незнаю...Мала вона ще для таких тусовок. Я ж теж хочу відірватися,а не нянькою бути весь вечір. 

-Хай йде,-вирвалося у мене,-ми що втрьох не вгледимо її? Пора вже дівчинці виходити в світ.

Ден здивовано глянув на мене. Я ж це сказав не заради Алі чи Крістіни. Я це сказав заради себе, бо в моїй голові вже визрів план...

 

 

 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше