3.1 Макс

Скидаю з себе Соню і видихаю. Пари годин мені вистачило, щоб забутися. Соня жила в окремій квартирі і це було дуже зручно. Вона відразу відповіла на мій дзвінок і після нехитрих слів,вона запросила мене до себе. Благо йти було не далеко, Соня жила близько від універу. Ще одна зручність зв'язку із нею. 

По іншому я це назвати не можу-зв'язок. Я знаю, що Соня сохне за мною. Влітку вона сама мені про це сказала. Але я не можу відповісти їй взаємністю. Я ніколи не знав, що таке кохати. І знати не хочу. Мені вистачає мимовільних зв'язків і дівчат,які самі на мене вішаються. Пов'язувати себе з кимось одним я не готовий. Соня про це знає і готова чекати поки я дозрію до серйозних відносин. Її влаштовує і мене теж-запаска завжди під рукою.

Соня вийшла до ванної,а я пішов на балкон,закурити. Знаю, що мені як спортсмену це не потрібно,але влітку без тренувань я трішки розслабився і почав палити. А тепер треба б кинути,але не можу. 

Зробивши пару затяжок я відчув, як мене зі спини обійняла Соня. Які в неї холодні руки...

-Ти ще побудеш у мене?-промурчала мені в шию моя коханка.

-Ні, зараз докурю, прийму душ і знову повертатимусь до універу. Сьогодні перше тренування,не хочу запізнюватися.

-Зрозуміло,я думала ми повечеряємо разом,- образливо обізвалася Соня і склала руки на грудях, надувши губи.

-Сонь,ми ж уже говорили на цю тему... Я не хочу повертатися до цих розмов,-змучено відповів я дівчині. Останні затяжки роблю швидко, щоб Соня не починала знайомої пісні про відносини та її любов до мене.

Заховавшись від Соні у ванній кімнаті, стою під прохолодним душем і повертаюся думками до нашого парі зі Стасом.

Невже у нього вийде захомутати руду? Ну вона ж наче не дурна дівка,повестися на тупі жарти Стаса і дешеві підкати вона не повинна. Хоча Стас вміє завойовувати дівчат. Його весела вдача і вміння звертати на себе увагу осіб жіночої статі робить свою справу-дівчата мліють і попадають на його вудку.

Але ж руда не така. Це дівка високого польоту. Одразу видно-породиста,як сказав би мій батько. З такою Стасу не по дорозі. А якщо і вона клюне на нього?

Я уявив собі як Стас іде з рудою по універу, вони пісміхаються один одному,а потім вона тягнеться до нього за поцілунком...

-Фак,фак,фак...- загарчав я і стукнув кулаком об стіну.

Біль трішки отрезвив мене, бо я розбив собі кісточки об стінку дощової. Неприємне печіння повернуло мене у реальність. Чому вона так мені засіла в голові?! Відьма!

Вилітаю із душа розлючений. 

-Макс, що сталося? -округлила свої очі Соня.

-Ванна в тебе дибільна! Посковзнувся і вдарився,замало не вкалічився! Чого вирішилася?! Бинт дай і перекису,чи ще якусь хрінь принеси рану обробити!

-Зараз, зараз!

Соня побгла на кухню і через пару секунд занесла у кімнату антисептик і бинти.

-Але я не вмію обробляти рани,-прошепотіла вона, дивлячись мені в очі, ледь стримуючи сльози.

-Курка безмозгла! Ти тільки давати вмієш!-зашипів я. Вириваю у Соні з рук антисептик і поливаю збиті кісточки.

-Пече,сука! Що ще за хрінь?!

-Ан.. Антисептик ...-заікаючись відповіла та.

-Дура! Бляха муха, зв'язався на свою голову...- швидко замотую руку бинтом і одягаюся.

-Макс, що не так? -плаче Соня.

-Відстань,ато ще багато почуєш про себе хорошого.

Вилітаю з квартири і біжу по сходах до низу. Надворі вже вечоріє і прохолода б'є в легені.

-Сука, та що ж це таке!?

Стогін вириваєть з моїх грудей. Нащо я накричав на Соньку? Вона ж ні в чому не винна. Це я як дурень завівся через цей спір,через руду цю відьму. Вона мене точно  зачаклувала!

Сам собі посміхнувся від цих висновків. Потихеньку прямую до універу і вже жалкую, що зірвався на Соні. Треба вибачитися, бо де я ще знайду такий зручний варіант безвідмовного сексу?

Коли приходжу в роздягальню то вся команда вже там і слухає настановчу лекцію від Борисовича. Тихенько проникнути не вийшло ...

-А ось і наш капітан! -голосно зауважив тренер.- Дякуємо, що з'явився хоч наприкінці, бо я думав тебе і не буде!

-Вибачте,- буркнув я і сів біля Дена,який помітив мою забинтовану руку і здивовано підняв брови. Я ж тільки махнув рукою і став слухати Борисовича.

Тренування вийшло суперське! Борисович нас ганяв так, ніби чекав цього все літо! Ми повиповзали з хлопцями із спортзалу і сил не було ні на що, хоча дехто пропонував відсвяткувати зустріч. Але я відмовився. День сьогодні був якийсь дурний, хочу додому і спати.

Ден мене підвіз додому,спробував розпитати що з рукою, та я тільки відмахнувся,мовляв упав. Друг тільки саркастично посміхнувся і далі нічого не розпитував.

Потрапивши додому я негайно прийняв душ і написав Соні скупе "Вибач". Вона не винна, що я сьогодні не в гуморі. Дівчина відповіла лише смайликом,отже все буде норм.

Перед сном я вирішив трішки полазити в інсті, почитати новеньке щось. Пальці самі набрали в пошуку прізвище Кустинські.

Нічого особливого. Багата сім'я, батько власник готельного бізнесу, мати власниця бутиків з брендовим одягом. Троє дітей-Кирило,Кіра та Крістіна. Є посилання на  сторінки в інстаграмі. Але тільки Кирила та Крістіни. А от Кіри нема. 

Ще один доказ того, що вона не така як всі. Заходжу на сторінку Кирила.

-Піжон!- виривається у мене. Майже всі його фото зводяться до самолюбування-він то на пляжі, то у басейні, то десь на природі,в спортзалі і таке інше. З сестрами жодного фото.

Зайшовши я сторінку Крістіни відмітив, що вона вже з Алею подружилася,фотка спільна є. І є пара фоток з нею.

Вони вдвох на березі океану,в купальниках і шляпках. Обіймаються і сміються. Така щира фотка, без награних поз і посмішок. Друге фото в якійсь альтанці. Дівчата у вечірніх сукнях позують для фографа,а їх хтось знімає збоку. 

Пороздивлявся трохи фотки і відмітив про себе, що ця Кріс схожа на Алю. А от Кіра не схожа ні на кого...

З'явився запит на дружбу. Дивно. Ні імені,ні справжнього фото. Тільки декілька анімешних картинок у профілі та фотка аніме замість авки. Мабуть якась першокурсниця боїться показуватися, а хоче стежити за мною. Є ж за чим стежити! Я теж від інста життя не відстаю і публікую фотки.