2.1 Кіра

Після відвідин ректорату, де нас мило зустрів ректор і декан факультету, нас із братом і сестрою до аудиторій особисто проводили викладачі. Весь цей пафос і награні посмішки вже починали трохи дратувати. Підлабузництво так і перло від ученої верхівки вузу-воно і не дивно, адже не кожного дня до тебе приходять одразу три грошові мішки.

Моя викладачка завела мене до невеличкої аудиторії і представила майбутнім одногрупникам. Ось тут після хвилі солодкого меду я відчула хвилю роздратування від дівчат із групи та хвилю оцінювання та похоті від чоловічої половини аудиторії. Оце справжні емоції, що вмить протрезвляють і повертають у реальність. За роки моделінгу я віртуозно розрізняю всі емоції новколишніх людей та вмію читати ці емоції в очах. Мабуть не дарма я мріяла бути психологом, щоб ще більше розбиратися в людях,але не склалося...

-Займайте місце у аудиторії, Кіро. Сподіваюся Вам у нас сподобається,- ввічливо звернулася до мене викладачка.

-Дякую,-відказала я. Сідаючи на вільне місце у третьому ряду,я подумала про Кріс. Як вона там? Чи її теж так зневажливо та презирливо зустрічає група?  Хоча в неї тільки перший курс,там всі мало знайомі і влитися в колектив їй буде легше,ніж мені чи Кирилу. Та я і вливатися в цей гадюшник не буду,відмучуся як небудь рік та й по всьому.

На телефон прийшло смс, в якому мати повідомила мені час і місце сьогоднішньої зйомки для місцевого журналу. Судячи з часу я зможу відсидіти тільки одну пару. Ну і добре,не хочу тут довго знаходитися і ловити на собі всі ці погляди. Коли тебе розглядають у журналі, ти цього хоч не відчуваєш,а от на подіумі приходиться терпіти лічені хвилини.

Про що говорила викладач майже ніхто не слухав. Всі спочатку були зайняті обговоренням мене, починаючи від зачіски і закінчуючи висотою підборів,а потім переключилися на розмови про літні канікули. Я не дуже прислухалася до розмов одногрупників,але все одно відриву фраз доносилися до мене. Найбільше я чула щебет дівчат, що сиділи позаду мене.

-І як ти відпустила такого жеребця,Сонь? З Максом усі хочуть мутити,а ти профукала цей шанс. Він хоч у ліжку такий самий гарячий,як і ззовні?- шептала вульгарно нафарбована блондинка брюнетці,із довгим волоссям.

-Я його не відпускала, він мене сам відштовхнув і попередив, що стосунки його не цікавлять-тільки секс... Я на секс і погодилася... І так, у ліжку він ще той ураган,мені то порівнювати є з чим...-захіхікала брюнетка разом із подругою.

Я намагалася абстрагуватися від їх смішків і перешіптувань,але вже надто близько вони сиділи,тому сама того не бажаючи я чула їх подальшу розмову.

-А як тобі ця новенька? Як її там?-питала блондинка іншу.

-Кіро. Кіра Кустинська. Ти що не запам'ятала таке відоме ім'я? Це ж відома модель, з Італії до нас прибула,щоб осяяти нас холопів своїм рудим сяйвом,-з іронією відповідала брюнетка.

-А от чому мені її обличчя видалося знайомим,мабуть десь у журналі мармизу  цю бачила. Чого це вона до нас припхалася? В Італії вже місця мало?

-Батько їх тут бізнес будує,то сім'ю свою за собою перетяг. Ще окрім неї у нас будуть вчитися її брат старший, до речі теж красунчик, і менша сестра.

-Звідки такі дані,Сонь? - здивовано сказала блонда.

-Зранку на стоянці пересіклася з Максовою компанією і сестра Дена все про цих Кустинських нам і виклала. Ми ще стали свідками їх сходження до нас смертних із свого Олімпу.

-А,ясно...

Блонда ще щось хотіла сказати цій чорноволосій Соні,але викладачку явно розізлили всі ці перешіптування і смішки. Вона голосно нагадала де ми всі знаходимося і про залік не забула сказати,тому всі притихли. Включно з цими двома.

Отже, нас уже хтось розрекламував. Непогано починається перший день в універі-заочно нас уже тут ненавидять. Хай і не всі студенти,але це тільки початок...

Почувши дзвінок з пари я швидко зірвалася із свого місця і полетіла шукати аудиторію Кріс. Бо судячи з розмов їй теж могло бути не солодко.