"Я — донька ворога"

Пролог

> Мама завжди казала: “Деякі двері краще не відкривати”.

Та коли перед тобою — правда, що змінює все… важко втриматися.

Я сиділа на холодній лавці перед моргом. Руки тремтіли, хоч було не холодно. У голові — порожнеча. Слово "аварія" давно стерло всі інші думки.

Мені подали конверт. Чужі руки, чужий голос, але знайомий почерк на ньому:

> "Софіє, прости, що я мовчала. Прости, що ховала правду. Твій батько живий. І він не той, ким ти думала. Знайди його — але будь обережна. Він небезпечний."

Я перечитувала знову і знову.
Мій батько? Живий?
Усе життя — брехня?
А хто тоді я?..

---

Love

Подобається

#1735 в Жіночий роман

У тексті є: драма, романтика яскраві почуття, психологічний трилер

Відредаговано: 15.04.2025

Додати до бібліотеки

Поскаржитись