21.3

– Дешева маніпуляція, – ледь чутно процідив крізь зуби Честер, стиснувши підлокітники крісла так, що ті заскрипіли. І одразу ж, немов отямившись, відпустив.

– Але, зауваж, дієва, – так само на межі слуху відповів на це Адам, роззираючись довкола.

Ситуація молодшому з Тауренів не подобалася взагалі. Йому вкрай не подобалося виправдовуватись і захищатись. Особливо враховуючи обставини. Він відчував, що ця ідея Честера ще відгукнеться всьому роду Тауренів. Все ж треба було дати дозвіл Аманді на шлюб. Нехай Рейкфер не мав ані дару, ані статків, але… тепер взагалі невідомо, чи візьме хтось його сестру заміж.

Звісно, Адам чудово розумів, що Вейренгай мав рацію. Вони поставили дівчину в такі умови, що не погодитися на пропозицію шлюбу було просто неможливо. Але Адам був буквально впевнений, що в разі розгляду справи Цитадель стане на бік Честера. Завжди так було. Що ж змінилося? Що такого наобіцяв Вейренгай і який вплив він має на Орден, що навіть у шлюб одного з найсильніших Заклинателів наважилися втрутитися? Піти проти сили і столітнього права Заклинателів. І чому, власне, самі Заклинателі це стерпіли? Чому прислухаються до слів нічим не примітного лорда, а не зважають на силу і заслуги Честера?

Проте зараз Адам порадів далекоглядності свого старшого родича, що залишив дружину вдома. Невідомо взагалі, що вона там собі вирішила б, якби усвідомила, що може отримати свободу. Чи не скористалася б вона цією можливістю, враховуючи свою волелюбність? Адже тоді вона змогла б повернути собі те, що Чес у неї забрав. Адаму хотілося б вірити, що між цими двома зародилися почуття. Але разом з тим він був достатньо реалістом, аби усвідомлювати: вищий світ виховує не романтиків, а прагматиків. А Ейверлін Бердней втратила в цьому шлюбі достатньо, аби задуматися, чи вартий він взагалі таких жертв.

І у що це вилилося б у цих стінах. Ні, Чес не відмовиться від своєї жінки. І щойно хтось бодай спробує забрати її у нього… Адам скоса глянув на ззовні незворушного брата і просто кожним м’язом відчув, наскільки близько катастрофа.

А зала Ради Цитаделі гула. Хтось вважав, що леді такого статусу, спадкоємиця Берднеїв, має право вибору. Хтось категорично не погоджувався. Адже леді була необдарована, а отже, обирати самостійно не могла. Втім, у такому випадку за неї вибір могла б зробити Цитадель. А достойних молодих Заклинателів і без… недоліків цілком достатньо навіть у цій залі.

Голоси служитель набирали силу і відверто дратували Честера, і без того роздратованого тим фактом, що йому довелося покинути молоду дружину і слухати цих старих, напіврозвалених… зрадників.

– Мені здається, шановні, ви надто гостро реагуєте і надто упереджені до самої ситуації, – промовив зрештою Адам, змусивши всіх присутніх замовкнути і прислухатися до його слів. – Ми говоримо про двох молодих людей високого статусу. Честер Таурен – найсильніший із сучасних Заклинателів, попри певні обмеження. Які, ми всі сподіваємося, скоро минуться. Ейверлін Бердней – спадкоємиця одного з найдосвідченіших Заклинателів минулого покоління. Хіба це не чудовий альянс? Їхні діти однозначно успадкують дар і сили, про які й мріяти більшість тут не може. Зазвичай служителі Ордену самі наполягають на подібних шлюбах. Що змінилося тепер?

– Чи не ви брали участь у примусі бідної сироти до цього ганебного шлюбу, лорде Адаме Таурен? – пролунав хрипкий, трохи надтріснутий через сухе повітря Вивороту голос лорда Кайрона.

Його жовтушне обличчя нарешті бодай трохи зашарілося. І Чес придивився до нього уважніше. Але старий дивився прямо на Адама, щиро палаючи від гніву й обурення. Таке не зіграти. Честер задумався, намагаючись пригадати, що саме знає про Кайрона.

Чи не він був одним із наставників покійного лорда Берднея? Так. За часів, коли батько Ейві навчався при Цитаделі, Кайрон був повний сил і, ймовірно, виховував та навчав покійного лорда.

Чес стиснув губи, згадавши свого наставника. Він був вибагливий, жорсткий, а часом і жорстокий. Він міг спустити зі своїх учнів сім шкур і зігнати сім потів. І сам Честер часом гадав, що лорд Майкрам ненавидить їх усіх, а найбільше – Таурена. Та… щойно хлопцям загрожувало бодай щось, наставник усім на світі горлянки повиривати був готовий.

Тому Честер буквально кипів від люті. Адже зрадник, ким би він не був, буквально підривав основи самої Цитаделі. Тут мали захищати Заклинателів, що б не сталося. Так, їх могли б покарати потім, але від зовнішньої загрози їх повинні захистити. Будь-що.

Тож зараз, поглядаючи крадькома на Кайрона, Таурен був практично впевнений, що той вважає, ніби захищає якщо не самого Берднея, то пам’ять про нього. І це не лише викликало повагу, а й фактично знімало з нього підозри.

– Леді Ейверлін Бердней — молода, вихована і розумна аристократка, що довгий час фактично виконувала обов’язки голови сім’ї, що б там про неї не казали зараз. Вона досить розсудлива і здатна аналізувати своє становище, – промовив Чес не надто голосно і навіть не піднімаючись із крісла, проте спостерігаючи за Кайроном. Якщо хтось і заслуговував пояснень у цій залі, то саме цей чоловік. Адже, по правді, чи не йому єдиному було небайдуже до її долі? І лише він не жадав використати його дружину задля власних цілей. – Так, наш шлюб був скоріше раціональним рішенням з її боку. Але хто сказав, що неправильним?

Нарешті в стінах Ради запанувала задумлива тиша, де кожен зважував кожне промовлене слово і робив власні висновки. Втім, Чес мав можливість висловитись, то чом би нею не скористатись. Клята маска буквально пропалювала дірку в піджаку і просилася постати перед Високою Радою. І Чес буквально сам себе зупиняв, щоразу нагадуючи, що повинен обійтися без відкритого конфлікту.