Я буду вірити
РОЗДІЛ 5. Вершина і перемога
Минув рік. Бізнес Микити вийшов на стабільний прибуток. Його компанія стала відомою серед еко-свідомих клієнтів. Він вже мав невеликий офіс і команду з кількох молодих, але амбітних людей. Він більше не був хлопцем із мрією — він став тим, хто цю мрію втілює.
Аліна й далі була поруч. Вона не вимагала нічого — лише чесності та присутності. А Микита нарешті міг дати їй більше. Він запропонував переїхати до нового житла, яке придбав сам. Невелика, але світла квартира стала їхнім першим справжнім спільним домом.
— Ти колись казала, що віриш у мене. Зараз — твій час вірити в себе. Я завжди поряд, — сказав він їй, коли вона сумнівалася, чи подавати рукопис до видавництва.
Аліна подала. І через місяць отримала відповідь — позитивну. Її перша книга мала вийти друком восени. Це була не просто перемога — це була нова глава в її житті.
Їхнє щастя вже не залежало від чужої думки. Навіть батьки Аліни, побачивши, ким став Микита, поступово змінили тон. Її мати першою зателефонувала, щоби привітати з новосіллям. А батько, після довгої мовчанки, потиснув руку Микиті.
— Вибач, що недооцінив тебе. Ти зробив неможливе, — сказав він.
Микита відповів спокійно:
— Я просто дуже її люблю. І хотів бути гідним її віри.
#1698 в Жіночий роман
#6748 в Любовні романи
#1612 в Короткий любовний роман
Відредаговано: 11.07.2025
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
