5.

Ну що ж, настав час познайомити Вас із Дмитром Волковим.  Не пошкодуйте передплатку та зірочки.

Дімка познайомився з Єгором, ще у школі.  Десь у старших класах.  Єгор перевівся до його класу, разом сиділи за однією партою.  Він же й познайомив Єгора з Мариною.  Спочатку вони часто проводили час разом.  Дружили, гуляли.  А потім Єгор зустрів свого старого друга дитинства Кирила.  Волков із Вершиніним, із самого початку не заладили.  Обидва були вперті, обоє любили добиватися свого.  Як кажуть, не зійшлися характерами.  Єгор усе частіше почав спілкуватися з Кирилом.  Ні, він не забував про Діму, іноді все ж таки був час, який вони проводили разом.  Після смерті кількох рідних людей, Єгора начебто підмінили.  Спосіб життя пустив похилою.  На нього ніхто не міг вплинути, ні Дімка, ні Вершинін.  Діма неодноразово бачив на столі, в кабінеті Єгора, фоторамку.  На ній були зображені Єгор із Маринкою, і ще хлопець із дівчиною.  Діма не любив, особливо цікавитися чужим життям.  Він знав, якщо людина захоче, сама скаже.  Тож і не знав, що на фото були Ігор із Олею.  Сам Вовк був закритою людиною.  У нього була дівчина, але стосунки тривали не так довго.  Занадто різні вони були.  Їй подобалася різноманітність, відпочинок у клубах, із подружками по барах.  Він брала його з собою.  У той час, як він просто хотів проводити час наодинці.  Йому подобалося разом дивитися фільм, готувати, прогулюватися парком.  Він думав, що в їхньому світі має бути тільки двоє.  Але рано чи пізно система дала збій.  Дівчині потрібно було більше свободи, розваг.  Їхній союз зазнав краху.  Після того, він і начепив окуляри, для нього вони стали маскою байдужості.  Щоб менше хто бачив, і знав про його почуття та емоції.  Коли твої очі сховані, ти прихований і для людей!

Вранці в неділю Єгор сам йому набрав.  Сказав дуже цікаву річ, що до Дімки в групу перевелася стара знайома, за якою вирішив приголомшити Вершинін.  І попросив допомоги.  Доглянути за нею, де треба захистити.  Вовк знав, що Кирило, як чоловік не серйозний.  Він нею пограє і пошле, куди подалі.  Саме тому він і погодився.

Як тільки вранці він побачив дівчисько, його пронизало дивне почуття.  Відчуття, що десь її вже бачив.  Діма ніколи, нікому не довірявся, а їй захотілося відкритися.  З Олею він почував себе зовсім інакше.  Більше вільно, просто, легко.  А вона візьми та й скажи, що в нього усмішка гарна.  Йому ніхто ніколи про це не говорив.  Ну, крім батьків.  І тут він зрозумів, ні за що, не дасть її образити.  І вже кому, а Вершинін, так точно.  Потім повів її на обід, він бачив, що Оля намагається бути веселою.  Але ж очі не обдуриш.  Вони були настільки порожні, що здавались вони несправжні, а скляні.  Він їй про це сказав, вона підтвердила.  Сам не знаючи чому, сказав ... що її чекатиме.  От захотілося йому й усе.  Після закінчення пар, Діма помітив, що Його сестра Аліна потоваришувала з нею.  Ну так краще.  Буде ще під одним наглядом.  А потім просто отетерів, від того, що Вершинін приперся в універ, під приводом забрати Олю.  А дівчисько не таке наївне.  Дала хлопцю від воріт поворот.  І потягла Дімку за руку, у бік свого дому.  На той час думки хлопця, сплуталися з його відчуттями.  Він ще не усвідомлював повністю, що став бранцем її душі.  І його раптом осяяло... Ольга запитала про його сім'ю, про маму.  Він пам'ятав, що мама так давно бажає одружити сина, і Діма вирішив піти "ва-банк".  А що, якщо запропонувати їй, фіктивний шлюб?  Дімі допоможе, відв'язатись від нав'язливої, маминої ідеї одружуватися, а Олі буде, стовідсотковий захист від Кирила.  Проти сім'ї Волкових він не зневажає.  Взяв за руку та зняв окуляри.  Йому здавалося, що усунувши перешкоду між зоровим контактом, вони трішки стануть ближче.  Але її реакція, його трохи шокувала.  Оля стояла з великими очима, дивилася в нього і, здається, не дихала.  Трохи розплющені губи від подиву, зачепили хлопця і він не усвідомлюючи доторкнувся до них, своїми.  Ніжні, теплі зі смаком малини.  Мабуть, він ніколи не відчував нічого схожого.  Так неохоче, через кілька секунд він відсторонився.  І почув тихі слова:

-Ти Мені снився, минулої ночі ...