Глава 1

 - Ніно! Ти де?
- Тут!
Подруга Ніни, Рита, постійно губить її. От і сьогодні, на святковій лінійці у школі, вона загубила найкращу подругу.
Ніна була біля вчительки. Підійшовши до Рити, вона сказала:
- Не віриться, що ми вже одинадцятий клас. Ніби щойно першим були.
Але в Рити схоже думки були зайняті іншим.
- Нінко, ти ще не знаєш? У нас буде новенький!
Ніна підняла брови
- І що?
- Що значить "і що?"? А якщо він красивий? Познайомишся з ним, подружишся. Тобі ж ніякі хлопці не цікаві.
Ніна посміхнулася.
- Ритко, ти ж мене знаєш. Мені не потрібні хлопці. У мене є Макс і Гриша.
Макс і Гриша, які були найкращими друзями Ніни і Рити, ніби почули, що мова про них.
- Привіт, дівчата! Вибачте, що затримались.
Пролунав голос, який покликав всю школу на лінійку. Після лінійки всі пішли додому. На виході Ніну, Риту, Макса і Гришу наздогнала молодша на рік сестра Ніни Кіра. Вона одразу завела розмову з Гришою. Ніна посміхнулася. Гриші давно подобалася її молодша сестра.
Наступного дня компанія разом пішла до школи. Зайнявши звичне місце, Ніна чекала початку уроку.
Урок почався. Учні мовчки слухали вчительку, аж тут відчинилися двері і зайшла їх класна керівничка, а за нею зайшов похмурий хлопець. Ніна з Ритою подивилися одна на одну. Схоже це і був новенький.
Новенький був доволі красивий. Чорне волосся, але блакитні очі. Десь на голову вищий за Ніну, з красивою фігурою. 
На телефон Ніни прийшла смс від Рити. "А він красунчик! Все ж таки раджу познайомитися." Ніна закотила очі. 
Хлопця звали Роман Беспалий. Після того, як назвали його ім'я хлопець похмуро обвів поглядом клас і сів один на задню парту. Ніні це здалося дивним.
За увесь день Роман так і не заговорив ні з ким. Однокласники намагалися з ним познайомитися, але він відмовлявся. Вийшовши зі школи, Ніна вирішила теж спробувати налагодити стосунки з новеньким.
- Привіт! Я твоя одноклассниця, Ніна.
Хлопець похмуро, навіть з відразою подивився на дівчину.
- Чого тобі треба?
- Навіщо ж так грубо? Я просто хочу познайомитися. - Ніна не здавалася.
- Я не хочу знайомитися. Йди звідси.
Сказавши це, хлопець пішов геть. Ніна стояла і дивилася йому вслід, аж поки голос Рити не привів її до тями.
- Не опускай руки. Він розтане перед тобою, ось побачиш. 
Ніна посміхнулася, і подруги пішли додому. 
              ***
Минуло кілька днів. Ніна досі намагалася подружитися з Ромою, але він не хотів цього. Це дуже дратувало і ображало дівчину.
"Чому він так? - думала вона. - Я ж нічого поганого йому не зробила. Байдуже, нехай відштовхує. Я все одно змушу його спілкуватися."
З такими думками Ніна йшла по коридору. Коли вона йшла повз спортзал, почула якість голоси.
"Дивно. Зараз же немає фізкультури, що ж там відбувається?"
Ніна підійшла до дверей спортзалу і трохи відкрила двері. У спортзалі були троє хлопців з десятого класу і дівчина. Схоже, з дев'ятого.
Хлопці повільно підходили до дівчини.
- Ну чого ти? - Спитав один.
- Давай, не ламайся! - Другий наступав ще швидше.
- Ми знаємо, ти хочеш цього! - Засміявся третій.
Хлопці реготали і повільно підходили до дівчини. Ніна не могла на це просто так дивитися. Вона різко відчинила двері і зайшла усередину.
- Що тут відбувається?
Хлопці налякано подивилися на Ніну. Вона хоч і виглядала слабшою за них, та мала сильний авторитет серед усіх старших класів. Знаючи, що вона може дати здачі і навіть заткнути словом, їй ніхто не намагався переходити дорогу.
- Я питаю: що тут відбувається?! 
- Нічого. - Хлопці почали відходити назад.
- Я бачила, що нічого. - Ніна навпаки, почала йти вперед. - Тому ви, троє, швидко вимітаєтеся звідси і ніколи більше не чіпаєте цю дівчину. Якщо я вас ще раз побачу біля неї або вона наскаржиться на вас...
- Ми зрозуміли.
Через півхвилини хлопців вже не було. Ніна повернулася до дівчини.
- Ти як?
- Все добре, вони мені нічого не зробили. - Дівчина вже посміхалася - Дякую.
- Нема за що. Мене Ніна звати.
- Я Маша. 
- Я тебе тут раніше не бачила. Ти новенька?
- Так, я сюди перейшла на початку року. З братом.
- А брат у якому класі?
- У одинадцятому.
- Рома?
- Так, а ти його знаєш?
Ніна не встигла відповісти, бо двері спортзалу відчинилися і усередину влетів Рома. Розлючений хлопець підбіг до Ніни, притиснув її до стіни і загорлав:
- ЩО ТИ РОБИШ БІЛЯ МОЄЇ СЕСТРИ?!
Ніна теж розлютилася.
- Я її рятувала!
- Не вірю! ЩО ТИ РОБИШ БІЛЯ МОЄЇ СЕСТРИ?!
-Я ЇЇ РЯТУВАЛА!!!
Ніна подивилася на Рому таким поглядом, від якого змінився його вираз обличчя. Хлопець подивився на сестру.
- Це правда?
- Так. - Схоже, така реакція Роми налякала і Машу. - Не треба так себе поводити, Ніна врятувала мене.
- Мені все одно! - Рома повернувся до Ніни. - Не наближайся до моєї сестри. А то буде непереливки.
З цими словами хлопець вийшов зі спортзалу. 
- Не злися на нього. - Сказала Маша. - У нього є причини для такої поведінки.
- Які? - Повернулася до неї Ніна. Я з початку року намагаюся подружитися з ним, але він відштовхує мене. Чому?
- На початку травня помер наш дідусь. - Маша зітхнула. - Рома був дуже близький з ним і він дуже сильно переживає. Досі не прийшов в себе.
- Але така агресія... Це ненормально. - Ніна почала розуміти, чому так відбувається, але все одно поведінка Роми була їй незрозумілою.
- Знаю. - Погодилася Маша. - Але нічого не можу вдіяти. Він не слухає мене.
Пролунав дзвінок.
- Гаразд, ходімо. - Зітхнула Ніна. - Про це поговоримо потім. І скажи мені, ще хтось буде тебе чіпати.
- Обов'язково.
По дорозі до класу, Ніна думала про те, що сталося у спортзалі. "Тепер я трохи розумію поведінку Роми, але це потрібно змінювати. Він не може вічно жити з цим болем. І я допоможу йому позбутися цього болю."