Поки мене готують до інтерв'ю, наносять макіяж та роблять зачіску, Діна повторює перелік запитань. Начебто нічого кримінального, все стосовно творчості. Та знаючи проникливу журналістку Лору, можна чекати чого завгодно. Вона точно запитає про вчорашній напад, і буде добре, якщо тільки про це.
Коли ми з'являємося у студії, хлопці вже сидять на дивані. Ной галантно поступається мені місцем поруч з Адамом, і я одразу сідаю туди. В оточенні цих хлопців мені зовсім не страшно. Разом ми зможемо відбити будь-яку атаку журналістки.
Проблема у тому, що це прямий ефір і вирізати щось зайве не вийде. Тому доведеться добре подумати перед тим, як щось говорити.
- Ну як ви? Готові? - Лора сідає у зручне крісло навпроти нас, а розріз на її і так коротенькій червоній сукні злітає мало не до небес.
- Завжди готові! - Леон посміхається та відкрито розглядає стрункі ніжки журналістки.
Хтось за кулісами кричить про готовність - і ми усміхаємося. На щастя, за п'ять років я добре навчилась відбивати усі удари журналістів і мило посміхатися навіть тоді, коли людина реально бісить. Не знаю, як з цим у хлопців, але дуже сподіваюся на їх професіоналізм.
Після кількох простих запитань про те, як хлопцям Англія й чи планують вони тут залишатися, Лора вирішує перейти до більш цікавих запитань.
- У мене запитання до Ліри, - я бачу у її погляді передчуття чогось цікавого і вся підбираюся. - Люба, скажи, як тобі працювати з чотирма такими красивими хлопцями? Напевно, зараз тобі заздрить весь світ.
- Лорочко, ти сама відповіла на своє запитання. Я у захваті. "БезМеж" дійсно неймовірні, і я дуже щаслива, що ми працюємо разом, - виходить спокійно та невимушено.
- Знаєш, а я здогадуюся, чому ти настільки щаслива. До нас дійшла інформація, що у минулому ти і Адам були парою. Це правда?
Відчуваю, як сильно напружується фронтмен гурту поруч зі мною. Поняття не маю, звідки у Лори ця інформація, але сильного здивування це питання у мене не викликає. Рано чи пізно це стало б відомо усім.
- Так. Ми дійсно зустрічалися, коли навчалися в університеті. Та тоді наші шляхи розійшлись, а зараз доля знову нас звела. Ми працюємо разом, - сама дивуюся, як легко виходить все це говорити. Можливо, річ у тому, що я не хочу показувати всім свої істинні почуття? Тому краще просто грати і переконати всіх у тому, чого немає.
- Тільки працюєте? - продовжує напирати Лора.
- Не тільки, - несподівано втручається Адам, а тоді ще й бере мою руку у свою. Впевнено так, наче давно це запланував. - Ми з Лірою дійсно разом. Чесно кажучи, ми не збиралися афішувати ці стосунки, але якщо так склалося, то чому б і ні?
- Оу… вітаю вас! - здається, Адаму вдалося збентежити саму Лору. Вона ж то сподівалася, що ми будемо відмовлятися від стосунків, а тут таке… - Тоді одразу наступне запитання. Вчора мережу сколихнуло відео, як невідомий на автомобілі намагався збити Ліру. Що це було? Напад чи прикра випадковість?
- Швидше за все, друге, - я відчуваю, як сильно Адам стискає мою руку у своїй, наче таким чином просить мовчати. Схоже, він вирішив взяти весь удар на себе. - Всяке у житті буває. У Ліри немає ворогів, тому варіант з навмисним нападом ми відкидаємо.
- Тоді у мене ще одне запитання до Ліри, - Лора знову спалює мене своїм поглядом. Зрозумівши, що Адама не розкусити, вона знову взялася за мене. - Нам стало відомо, що всі учасники гурту "БезМеж" зараз живуть у вашому домі. Це правда?
- Так. Правда, - відповідаю спокійно, а всередині повний хаос. Звідки ця дама усе знає?!
- Чому так? Таким чином ви вирішили зблизитися, чи є інша причина?
- У Ліри чудовий будинок! - втручається Ной, і я дуже вдячна йому за це. - Вона люб'язно запросила нас до себе, от ми й погодилися. Що у цьому такого?
Помічаю, як стрімко гасне переможний вогонь в очах журналістки. Їй не вдалося мене розкусити, хоча вона й так зробила немало. Тепер всі думатимуть, що ми з Адамом пара. Мій божевільний фанат і його матір… Навіть не знаю, що гірше!
Лора ставить ще кілька запитань про пісню та кліп, і за мене відповідають хлопці. Коли ж час інтерв'ю завершується і ми можемо видихнути, Адам відпускає мою руку та підводиться на ноги.
- Спасибі за чесність! - Лора потискає руку кожному учаснику "БезМеж", а коли приходить моя черга, помічаю краплини неприязні у її очах. - Вітаю, Ліро! Сподіваюсь, що ваші відносини з Адамом будуть довготривалими.
- Спасибі! - мило посміхаюсь й швидко тисну її руку.
Разом з Діною проходимо в гримерку, де я швидко одягаю свої речі. Після інтерв'ю мені не по собі і я не знаю, як тепер поводитись поруч з Адамом. Можливо, саме це він мав на увазі, коли говорив про те, що нам треба поговорити?
- Ліро, тобі не здається дивним, що ця журналістка знає про тебе все? - питає Діна, допомагаючи мені розплести волосся.
- Здається, - погоджуюся. - Треба поговорити з Дейвом. Здається, серед нас з'явився зрадник.
- Я цим займуся, - відповідає Діна. - До речі, ти зараз куди? На сьогодні твої справи завершені.
- Адам хоче поговорити. Напевно, з ним поїду.
- Справді? - щиро радіє Діна. - Хочеш розповісти йому все?
- Не знаю. Подивлюся, - знизую плечима.
Коли ми виходимо з гримерки, Адам вже чекає на мене. Він стоїть біля стіни, засунувши руки у кишені джинсів, і думає про щось. Та коли бачить мене, швидко наближається.
- Все гаразд? Готова їхати? - питає серйозним тоном.
- Так, звісно, - киваю і неочікувано він знову бере мене за руку. Це так приємно. І байдуже, що Адам робить це показово. Тепер для усіх ми пара і потрібно відповідати цьому статусу.
У ліфті їдемо мовчки, хоча Адам не поспішає забирати свою руку з моєї. На стоянці сідаємо в його авто, а машина з охороною їде позаду.
- Може, поясниш, чому вирішив сказати усім, що ми пара? - не витримую першою і питаю, як тільки авто зривається з місця.
- Ми з Дейвом вирішили, що так буде краще, - стримано відповідає Адам. - Додатковий піар навколо нашого тандему, а також це допоможе тобі позбутися цього шанувальника. Якщо він знатиме, що у тебе хтось є, можливо, залишить у спокої.
#2160 в Молодіжна проза
#9467 в Любовні романи
#3660 в Сучасний любовний роман
Відредаговано: 27.12.2021