Пролог

    Мерабель відкрила очі. Перше що помітила маленька дівчинка це привітну молоденьку медсестру, яка вимірювала тиск та температуру. Незнайомка метушилася навколо неї.

-Ой вона прокинулась.

-Так так,-протягнув старенький бородатий чоловік, закутаний у білий халат.

-Що сталося?-кліпала раз за разом Мерабель, звикаючи до освітлення.

-Ну і для чого ти пішла на кригу?-пролунав голос виховательки за спиною чоловіка.

-Я… Я хотіла…

-Щось болить?-запитав лікар.

-Трохи горло і нога.

-Воно й не дивно,-знову зарепетувала вихователька.

-Так усе. Виведіть її звідси.

    Медсестра негайно виконала наказ і повернулася. Тепер голос виховательки приглушено обурювався за дверима. Лікар трохи пометушився навколо Мерабель, а потім сказав зробити розігріваючий масаж. Сам чоловік вийшов у коридор. Залунали тихенькі голоси і плач.

-А це боляче,-злякано спитала дівчинка.

-Лише трохи поболить. Усе буде добре. Потерпи.

    Мерабель схопила руку медсестри, яка поправляла подушку. Її зап’ястя було таким ніжним і тонким. З коридору відчувся слабкий запах пирога з суницями. Мерабель уважно принюхалась. Тепер він став чіткішим. Голова запаморочилась. Дівчинка встигла лише вимовити: «голова», а потім яскравий спалах світла. Усе скінчилося. Та чомусь Мерабель стояла посеред кімнати. Чия це? Дівчинка поглянула як за столом сиділи двоє молодих людей. Жінку вона одразу впізнала. Це ж її медсестра, а ось чоловік не знайомий.

-Що я тут роблю?-спитала дівчинка, але її ніхто не чув.

    Мерабель наблизилась та перепитала. Раптом жінка й чоловік почали кричати одне на одного. Слова дівчинка не могла розібрати, наче була за міцним склом. Злякана Мерабель доторкнулася до плеча медсестри, але її долоня пройшла крізь нього. Вона відскочила у бік. Та що ж це коїться? Чоловік підвівся й вдарив медсестру по обличчю. Бідолашна впала на підлогу і прикрила лице руками. А незнайомець тим часом безжалісно лупцював її ногами. Злякана Мерабель розплакалась. Вона сховалася в куток, міцно заплющивши очі. Вона не розуміла що коїться? Як опинилася у цьому страшному місці?

-Що з тобою?-почувся голос медсестри.

    Мерабель обхопила ноги руками й відсунулась подалі від жінки. Здивована жінка озирнулася. Медсестра нахилилася до дитини і на її шиї засяяв величезний синяк, який у весь цей час прикривало волосся та трохи тонального крему.

-Той чоловік заподіяв Вам шкоду.

-Який ще чоловік?

-Той який спочатку кричав на Вас, а потім став ногами лупцювати,-ледь вимовила дівчинка.

-Що? Звідки? Забуть про це. Мабуть страшний сон тобі наснився.

-Але ж я бачила це як у реальному житті,-сама до себе промимрила дівчинка.