Після переможної, але дорогої битви, напруга у таборі союзників зростала.
Юна відчувала, що щось не так — погляди стали частіше опускатися на Сок’джіна, а слова його ставали все більш загадковими.
---
Тіні сумнівів
Одного вечора Юна зустріла Сок’джіна на межі табору. Він говорив тихо, майже пошепки.
— Є речі, які ти не розумієш, — сказав він. — Я роблю це заради більшого блага.
— Кого ти обманюєш? — запитала Юна, відчуваючи холод у грудях.
---
Плетиво інтриг
Юна почала розплутувати нитки зради. Виявилося, що Сок’джін мав таємні зв’язки з Невидимими. Він передавав їм інформацію про плани захисників.
— Я не зрадник, — виправдовувався він, — я хочу уникнути великої війни.
Але його дії ставили під загрозу життя багатьох.
---
Зрада відкривається
Під час наступного нападу Невидимих, інформація від Сок’джіна дозволила ворогам захопити важливий бастіон.
— Ти зрадив нас! — вигукнула Юна, стоячи перед ним у центрі руїн.
— Можливо, — відповів він спокійно, — але іноді треба робити вибір між меншою і більшою злом.
---
Внутрішня боротьба
Юна не могла повірити, що хтось із близьких міг зрадити її. Вона сумнівалася, чи варто вірити всім навколо.
Гувон підтримував її, нагадуючи:
— Зрада — це не кінець. Це шанс зрозуміти справжню силу.
---
Нові рішення
Юна вирішила, що навіть після зради вони повинні триматися разом, щоб перемогти.
— Ми зробимо це не лише силою, — сказала вона, — а довірою.