ГЛАВА 20: ПЕРША БИТВА НЕВИДИМИХ

Світ вже не був колишнім — тіні рухалися в усіх куточках, а небо темніло від надходження нової небезпеки.
Юна і Гувон стояли на варті біля захисного бар’єру, який блищав палаючими візерунками світла і темряви.


---

    Передчуття війни

— Вони прийдуть, — прошепотів Сок’джін. — Невидимі не терпітимуть нашого існування.

Юна відчула, як серце стискається — передчуття битви змішувалося з рішучістю.

— Ми готові, — твердо сказала вона.


---

    Прихід Невидимих

Здалеку ліс почав ворушитися. З тіні вилетіли сотні фігур — невидимих на перший погляд, але від того не менш реальних.

Вони рухалися, мов єдине ціле, немов тіньова хвиля, що накриває все на своєму шляху.


---

   Початок битви

Юна підняла руки, викликаючи вогняний купол, що поширився навколо захисників.

Гувон поряд створював тіньові клинки, які летіли вперед, рубаючи темряву.

— Не дамо вам пройти! — вигукнула вона, кидаючись у центр бою.


---

   Захист і атака

Битва була шаленою. Вогонь Юни освітлював ніч, розсіюючи тіні, але їх приходило дедалі більше.

Гувон підкріплював союзників, використовуючи свою демонічну силу для посилення захисту.

— Тримайте лінію! — кричав він.


---

   Втрата і біль

Під час сутички Нара, одна з найвірніших союзниць, отримала тяжке поранення.

Юна почувала, як страх і біль прориваються крізь вогонь у її серці.

— Нара! — закричала вона, але вже було пізно.


---

   Піднесення волі

Попри втрати, Юна піднялася вище. Вона об’єднала вогонь і тінь в нову форму — вогняно-тіньовий меч, що світився потужністю.

З новою силою вона прорвалася крізь натовп Невидимих, змушуючи їх відступати.


---

   Після бою

Коли битва завершилася, Юна стояла посеред попелу і спалених дерев.

— Це тільки початок, — сказала вона, дивлячись у зоряне небо.

Гувон обійняв її.

— Разом ми вистоїмо.