ГЛАВА 10: ТИ — ЦЕ ПОЛУМ’Я

Ніч видалася тихою, та ця тиша не була спокоєм — вона була як перед бурею.

Юна вийшла за межі поселення. Вона йшла сама, тримаючи у руках старий компас, який залишив їй Сок’джін.

Компас світився дивним синім світлом — показував не північ, а правду.


---

   Дзеркало життя

Вона прийшла до старої вежі, яку називали Баштою Згадок. Усередині — холод і тиша.
У центрі стояло дзеркало. Але не звичайне.

— Це твоє минуле, — пролунав голос Сок’джіна ззаду. — Але лише якщо ти готова його побачити.

Юна вдихнула глибоко й глянула в дзеркало.

І побачила… себе.

Але не цю Юну — іншу. У білій сукні. Вогонь навколо. І Чон Гувон поруч.
Вони тримаються за руки, а навколо — крики, смерть… кінець світу.

— Що це?..
— Це ти. Це він. Це… вже було.


---

  Перше кохання — останнє втілення

Колись Юна була жрицею — тією, що мала зупинити демонів. А Гувон був першим демоном, що відмовився від Пекла.
Вони покохали одне одного, хоча це було заборонено.

Її любов стала і благословенням, і прокляттям.

— Ти вибрала його тоді… і світ згорів.
— Але тепер у тебе є другий шанс, — промовив Сок’джін.
— Або ти врятуєш світ… або втратиш його знову.


---

    Гувон: повернення темряви

Поки Юна бачила свої втілення, Гувон втрачає контроль. Печать Син’о розростається, його очі змінюються.

Він більше не може стримувати свою темну сутність. Йому сняться сни, де він… нищить усе. І Юну.

— Ні… я не дозволю, — каже він, стиснувши зуби. — Якщо я знову стану монстром — я зникну сам.

Але з’являється… таємнича дівчина з крильми із попелу.

— Є спосіб зупинити печать, — каже вона. — Але він буде коштувати тобі… твого серця.


---

   Вибір

Юна повертається з вежі. Вона вже знає, що робити.

— Ми маємо знайти Серце Першого Вогню, — каже вона.
— Тільки воно може зупинити Апокаліпсис. Але щоб дістатися до нього… нам треба увійти в Пекло.

Гувон дивиться на неї.
— Якщо ти підеш туди — не повертайся.
— Я не дозволю тобі… горіти вдруге.

— А я не дозволю тобі горіти на самоті.