Серйозна розмова та обіцянка Ху Тао
Джессі з цікавістю перевела погляд на Сестру Джой, зробила невеликий ковток кави і тихо запитала:
— Джой... А ти як взагалі потрапила сюди, до Магнолії? Ти теж із нашого світу покемонів!
Джой з м'якою, трохи сумною посмішкою хитнула головою і відповіла:
— Мене засмоктало через ту саму сяючу Браму. А коли я опинилася тут, портал за моєю спиною одразу ж закрився... Ось я й залишилася в Ішгарі, доки ми знову не змогли його відкрити.
Джессі важко зітхнула і приречено опустила плечі:
— Зрозуміло... Блін, та що взагалі роблять ці двоє? Джеймс і Мяут там, напевно, збожеволіють без мене і постійно влипають у неприємності!
У цей момент двері будинку відчинилися, і на кухню завзято зробили крок Ху Тао. Поруч із нею, як завжди, йшла Люсі, а за їхніми спинами весело кружляв привид Генгар.
Почувши переживання гості, Ху Тао примружила очі, стала в гарну позу з Посохом Хоми і суворо, але з хитрою сказала:
- Не хвилюйся, Джессі! Все буде гаразд! Але врахуй: якщо твої дружки з Команди R знову задумають робити дурниці, красти покемонів або ображати моїх друзів, я швидко влаштую їм справжній "порохо-о-о"! Налякаю так, що вони до кінця життя обходитимуть нас! Зрозуміла?
Джессі від такої несподіваної і палкої заяви навіть трохи стиснулася на стільці, згадавши, як спритно Ху Тао розправилася з ними вчора в Канто. Вона швидко закивала і зніяковіло пробурмотіла:
— Так... Я зрозуміла! Пробачте мені, будь ласка... Я передам їм, щоб вони навіть не думали пустувати!
Люсі з ніжною усмішкою хитнула головою, підійшла до Ху Тао і м'яко обійняла її за талію:
- Ну все-все, Ху Тао, не лякай Джессі. Упевнена, вона все чудово зрозуміла.
Ху Тао відразу змінила строгу міну на веселий сміх, притиснула Люсі до себе і цмокнула її в щоку, розрядивши обстановку в затишному будинку сестер Штраус.