Розділ 63

Непрохана гостя у «Хвісті Феї»

Сяючий портал на головній площі Магнолії повільно закрився. Наша компанія зітхнула з полегшенням, радіючи поверненню додому. Але не встигли дівчата пройти й пару метрів у бік гільдії, як із найближчого куща зі стогоном вибралася Джессі! Виявляється, під час вибуху її відкинуло слідом за героями крізь відкриті Врата!

Ху Тао застигла на місці, широко розплющивши очі від подиву. Примарний Генгар за її спиною злякано сховався у тінь.

- ЩО-О-О?! Джессі?! — в шоці вигукнула Ху Тао, показуючи на неї пальцем. — Ти як тут виявилася?! Ти навіщо прийшла за нами до Магнолії?

Джессі, потираючи забитий бік і обтрушуючи свій білуватий костюм, здивовано озирнулася на всі боки. Замість звичних будиночків Канто навколо височіли казкові вежі та бруківки зовсім чужого світу.

— Де... де це я? - Заїкаючись, в повному шоці пробурмотіла Джессі, хапаючись за голову. - Яка ще Магнолія?! Я просто падала зверху і приземлилася за вами!

— Ох, тільки нам цього не вистачало... — важко зітхнула Люсі, приклавши долоню до обличчя. — Ходімо в гільдію, треба бодай зрозуміти, що з нею робити.

Коли вся група разом із приголомшеною Джессі переступила поріг «Хвоста Феї», там, як завжди, вирувало звичне життя. Прямо в центрі зали Нацу та Грей з диким криком знову зійшлися у жорстокій бійці! Нацу розмахував вогняними кулаками, Грей сипав крижаними списами, довкола літали столи, лави та кухлі з елем, а решта членів гільдії весело підбадьорювала забіяків.

Джессі від такого видовища остаточно втратила дар мови. Її щелепа мало не торкнулася статі, а очі стали розміром із покеболи.

— Це що за божевільня?! — пролепетала вона, ступивши крок назад. — Вони ж... вони використовують вогняні та крижані атаки без покемонів?!

Люсі лише стомлено хитнула головою, навіть не повернувшись у бік літаючих столів, і зовсім спокійно відповіла:

- Не звертай уваги, Джессі. Для нашого Хвоста Феї це абсолютно нормальний вівторок. З прибуттям до Магнолії!