Розділ 62

Порятунок покецентрів та прощальний бенкет

Після того, як Команда R полетіла в небеса блискучою зірочкою, у таборі знову запанували тиша та спокій. Генгар весело кружляв навколо Люсі та Ху Тао, а Локі, поправивши окуляри і підморгнувши на прощання заклинальниці, з легким поклоном повернувся до Світу Зоряних Духів.

— Це було чудово! — захоплено промовила Сестра Джой, підбігаючи до дівчат. — Ви так легко та злагоджено з ними впоралися! Команда R постійно намагається вкрасти чужих покемонів, але з вашою допомогою наш регіон тепер точно у безпеці.

- Ха-ха, для нас це звична справа! У «Хвісті Феї» і не такі заварушки бувають! — з завзятим сміхом відповіла Ху Тао, прибираючи Палицю Хоми і міцніше притискаючи Люсі до себе.

Сахароза акуратно підійшла до Джой, смикнувши пухнастими зеленими вушками, і тихо промовила:

— Джой... Ми вивчили так багато цілющих трав і покемонів за цей день, але... здається, нам час повертатися до Магнолії. Адже у всіх нас ще багато справ та досліджень!

Сестра Джой трохи занурилася, але потім тепло і ніжно посміхнулася алхіміку. Вона підійшла ближче, взяла Сахарозу за обидві руки і тихо прошепотіла:

— Ти маєш рацію, Сахароза... Але ж це не остаточне прощання? Брама між нашими світами відчинена. Я обов'язково приходитиму до тебе в гості до Магнолії, і ми продовжимо наші дослідження!

Сахароза засяяла від щастя і, ніяково почервонівши, м'яко поцілувала Джой у губи на прощання.

- Я дуже чекатиму тебе, Джой! - відповіла вона з ніжною усмішкою.

Офіцер Дженні міцно обійняла Ельзу, притулившись до її броні:

- Ельза, бережи себе. Я повернуся до тебе в гільдію, коли закінчу патрулювання!

— Я чекатиму на тебе, Дженні, — відповіла Червона Титанія, з рідкою ніжністю погладивши офіцера по волоссю.

Через кілька хвилин компанія - Люсі, Ху Тао з Генгаром, Ельза і Сахароза - ступити назад через сяючий портал, повернувшись на сонячну площу Магнолії.

Пригода в Канто завершилася, але попереду на них чекало ще чимало нових, теплих і неймовірних історій!