Розділ 58

Полювання на примарних покемонів

Поки Сахароза із завмиранням серця замальовувала Сквіртла, Сестра Джой підійшла до Ху Тао та Люсі. Помітивши, з якою цікавістю керуюча бюро «Ваншен» розглядає околиці, Джой з усмішкою промовила:

- До речі, Ху Тао! Ти питала про привидів. У світі є ціла група покемонів Примарного типу! Напевно тобі дуже сподобається Гастлі — він буквально складається з темного газу, його еволюція Хонтер з долонями, що літають, і їх найсильніша форма — бешкетний Генгар! Якщо хочеш, ти навіть можеш упіймати одного з них у покебол!

Очі Ху Тао миттєво спалахнули яскравим вогнем, а на обличчі розпливлася найширша і найазартніша усмішка:

- ЩО-О-О?! Справжні примарні покемони? Яких можна носити із собою у кишені?! - закричала від захоплення Ху Тао і від надміру почуттів міцно обійняла медсестру. - Джой, ти просто диво! Дякую тобі величезне! Це ж мрія будь-якого керуючого бюро «Ваншен»! Я обов'язково маю зловити собі Генгара! Уявляєш, який рекламний трюк для ритуальних послуг?

- Гей-ей-ей, зачекайте секундочку! — з жахом втрутилася Люсі, відхитнувшись назад і сплеснувши руками. На її обличчі було написано весь відчай світу. - Який ще Генгар?! Ху Тао, тобі лише кишенькової примари не вистачало на повне щастя! Ти ж і так мене постійно лякаєш своїми жартиками, а якщо в тебе з'явиться справжня примара з іншого світу, я взагалі перестану спати ночами!

— Ой, та гаразд тобі, Люсі-і-і! - розреготалася Ху Тао, миттєво змінивши обійми з Джой на Люсі, притиснувши заклинальницю духів до себе і цмокнувши її в щіку. — Ми з Генгаром любитимемо тебе вдвічі сильніше! Та й до того ж, адже ти звикла до духів, хіба ні?

- Небесні Духи і літаючі усміхнені фіолетові монстри - це зовсім різні речі! — червоніючи і намагаючись виглядати суворо, буркнула Люсі, хоча збігати з теплих об'ємів Ху Тао навіть не думала.

Сестра Джой і Дженні тихо хихикали, дивлячись на цю парочку, поки Ху Тао вже випрошувала у Джой пару порожніх покеболів для майбутнього полювання.