Раптова ситуація, що бентежить
Після довгих і захоплюючих розмов про покемонів та алхімії ніч остаточно вступила у свої права. Годинник на стіні тихо пробив опівночі.
— Ох, так уже пізно! — схаменулась Сестра Джой, підводячись із стільця і солодко потягаючись. - Сахароза, дякую за чай! Якщо ти не проти, я ненадовго збігаю в душ, щоб змити втому після довгої подорожі через портал.
- Так-так, звичайно! Ванна кімната прямо коридором ліворуч, — зі щирою усмішкою відповіла Сахароза. — Беріть свіжий рушник на полиці!
Джой вдячно кивнула і пішла у ванну кімнату. Сахароза ж присіла на край ліжка, перегортаючи свій блокнот із замальовками Пікачу та Чармандеру. Її думки все ще кружляли навколо біоалхімії та дивовижних істот з іншого світу.
Минуло близько двадцяти хвилин. Задумлива Сахароза, абсолютно занурена у власні наукові гіпотези, підскочила з ліжка. Їй теж захотілося вмиватися перед сном. Цілком кручена в хмарах і повністю забувши, що в будинку вона тепер не одна і Джой все ще може бути там, Сахароза на автопілоті підійшла до ванної і штовхнула двері!
Двері виявилися не замкненими, і перед очима алхіміка постала картина: Джой якраз перестала приймати душ і тільки-но тягнулася за рушником, стоячи абсолютно без одягу спиною до дверей!
Сахароза застигла на місці. На секунду у ванній настала дзвінка тиша. Раптом Джой ойкнула і здивовано обернулася.
До Сахарози нарешті дійшло, ЩО саме відбувається! Її обличчя моментально запалало яскравіше, ніж полум'я Нацу, а пухнасті зелені вушка в жаху і збентеженні пригорнулися до самої голови!
- А-а-а-а-а! П-п-вибач мені! Пробач мені, будь ласка, Джой! — заїкаючись і мало не кидаючи свої окуляри від паніки, скрикнула Сахароза.
Вона судорожно закрила обличчя руками, тричі вклонилася прямо в дверному отворі, випадково врізалася лобом у одвірок і зі швидкістю гарного анемо-вихору вискочила назад у коридор, зачинивши за собою двері!
За дверима пролунав легкий, добродушний сміх Сестри Джой.
— Ха-ха, Сахароза, все гаразд, не хвилюйся так! Я сама забула повернутись на клямку!