« Критика »
Меладі
Показ дійшов кінця. Не надто багаті та відомі люди, вже розійшлися. Інші ж звісно, продовжують гуляти на повну. Зараз усі збираються по дорогих машинах та уже рушають до місця святкування. Більшість журналістів супроводжують мене мікрофонами та камерами. Я тільки й чую компліменти та звичні мені питання. Кожен вставляє фразу, що я геній моди. Матір моди. Королева елегантності. Адже так, про елегантність я і стараюся передавати кожну свою роботу. Щось багате та грандіозне. Костюми, сукні, сорочки... Все зводить до інтелегенції по стилю. Я дякую, та кажу наперід вивчені слова. Я не встигаю відповідати кожному, проте стараюся приділити увагу кожному. Я усміхаюся, та стараюся виглядати щиро. Усе позвичному. Кожен раз, проходить не інакше. Такі заходи проводяться не часто, адже для такого показу потрібний щонайменше місяць підготовки. Ескізи, одяг, моделі усі інші клопоти, так ще й потрібно про вільний час пам'ятати та якийсь сон
Я й сама не розумію, як їм не набридає це. Я не надто люблю коли робляться такі скупчення. Хоч би як мій одяг не подобався фанатам, деколи вони переходять межі. Але біль заключається у тому, що нікому й слова їм не можна сказати. Ми публічні люди, а такі мають уникати конфліктів, заради успішності.
Серед галасу та заплутаних слів, я стараюся проштовхнутися далі, щоб пройти у гримерку, та подякувати за вечір моїм моделям та працівникам. Аж раптом, я чую те, нащо сьогодні більше не очікувала. Мене паралізовує. Я завмираю, так само не дихаючи. Усі. Я впевнена що Кожен тут присутній це почув. «гидота». Журналісти здивовано та заінтриговано переключилися на якогось чоловіка. Я з страхом, проте упевненими рухами, повертаюся назад. Галас знову здіймається, після не довгої паузи.
- Даніелле Фрод, чи не могли би, надати більше коментарів, стосовно цього висновку.
Що? Даніелл Фрод? Здається я десь чула це ім'я... Але згадати я не можу.
- Коментарі? Запросто! Хлопець розвів руки вбік,так ніби те що він зараз каже елементарність. - Меладі Дамур, немає ні таланту, ні смаку у цій справі. Кожна робота, схожа на одяг ляльки, проте не людини. Я впевнений що без хабарів, чи інших вигід для когось і не могло й бути. Він усміхався, показуючи свої біленьки зуби. Він пишався своїми словами.
Я згадала хто він... Даніелл Фрод, не надто відомий, проте впливовий критик. Власник бренду forirto. У свої 26 років, за мене старший на 2 роки, він вже добився статусу глибокого критика. Спочатку він починав як і я, створював одяг, жив в ненайкращих умовах, проте він зміг.
Я звісно знала. Знала що рано чи пізно цей момент мене настигне. Не буду ж я вічно ідеальною, для інших. Та коли я це почула, то по мені пробіглося тисячі мурашок. Тепер у цій сукні, в якій мені було спекотно, я відчуваю холод. Я завжди готувалася до такої ситуації, але коли вона настала, то слова автоматично забулися.
О так, для журналістів це вже 7 небо. Це ж такий контент буде. Можливо й на мене і нього були спрямовані усі очі та камери, але ми у свою чергу дивилися лише, один на одного. Він очима сміявся, поки у мене була паніка, не знаю чи було це помітно, через мою високо підняту голову. Усі чекали на мою відповідь. Проте яка має бути моя реакція на їхню думку? Зараз перед камерами та стількома людьми. Через сильно скріплену щелепу, я все таки стараюся заговорити.
- Я приймаю та поважаю вашу думку... Я прислухаюся до ваших слів, проте не думаю що ці слова вплинуть на мій стиль одягу. Якщо так хочете, то можете називати мої роботи як забажаєте, навіть "гидотою", але й розумійте що ці слова, анітрохи мене не зачіплять. Його погляд не змінився, проте щелепа напружилася.
Було так важко, говорити не подаваючи якісь емоції, ні злість, ні розчарування. Усміхнувшись йому в слід, я повернулася та рушила до свого авто, не заперечуючи що журналісти вимагали більшого, та продовжували мене переслідувати.
Як тільки я сіла в машину, то показала водієві головою вперід, він одразу зрозумів, що треба їхати. Мій чорний LVN, рушив, виїжджаючи з парковки. Я забула що спочатку, хотіла зайти до моїх працівників, але гаразд, я можу пізніше написати у нашу групу в телеграмі. Я втомлено відкрила сумочку, щоб дістати телефон, знаючи що за цей короткий проміжок часу, вже встигли виставити хочаби фото та заголовки до наступних статей. Зараз було 22:46. Не так пізно як буває деколи, проте мабуть саме зараз, мені найбільше хочеться спокою та тиші. Я відкрила інстаграм і не помилилася, гарні фото моїх моделей у розкішних сукнях, також моє фото, де я в кінці закриваю показ. Вже було декілька коментарів, під постом. Зайшовши туди, я почала їх читати.
« Вкотре переконуюся, у нашій Меладі »
« Найкраща »
Після декілька коментарів від рідних моделей.
« Чесно, слова Даніелла Фрода, набувають сенсу і я починаю його розуміти »
« Даніелл був правий »
Цього мені вистачило, тому я назад виключила телефон та сховала у сумочку. Я була готова до такого скільки себе пам'ятаю, але коли це сталося, то мене вивертає з середини. Мабуть через те що я звикла до життя без критики. Я з 19 років веду свою кар'єру, зараз мені 24 і я вперше почула у свою сторону щось образливе. Хоча старалася просунути себе з 16, але це ніколи не набирало успіху. Я юна та ще без досвіду. І дуже дивно коли я 5 років не зазнавала хейту. Я не хочу плакати, але щось зі мною не те. Тепер вже душно та немає чим дихати, але я розумію що це всього лиш через паніку чи то тривожність. Тому потрібно лише заспокоїтися. Хоча було би так й легко на ділі, як на словах.
Ще трохи та ми прийдемо до будинку чоловіка, який організовує вечірку, це означає що потрібно до цього часу повернутися у роль усміхненої та ні нащо не зважаючої дівчини. Для якої критика це лише зміцнення. Бо я знаю, що зараз там буде багацько людей, навіть тих хто не був на самому показі. Вони й не надто мною захоплюються, просто не можуть пропустити вечірку та спосіб себе показати. Проте зараз мені цікаво, чи буде там присутній Даніелл? Якщо так, то мабуть для того, щоб мене подразнити. Якщо ж ні, то на показ він приходив лише для свого огидного коментаря? Я не знаю, але надіюся за ним не підуть люди. Все таки він також відомий і якщо він щось сказав - деякі люди перевзуються, задля того аби й далі думати, що їхній кумир правий, а вони мають схожі з ним думки. Останнім часом я часто втомлена та знесилена. Тому й роздумувати довго, над цією темою не хочу. Краще ці декілька хвилин, просто закрию очі та відпочину.