8. ЯК МИ ОХОРОНЯТИМЕМО ДОВІКІЛЛЯ?

Вы егерей за кровожадность не пинайте,
Вы охотников носите на руках,

Любим мы кабанье мясо в карбонате,
Обожаем кабанов в окороках.

Володимир Висоцький.

На тлі пандемії Грета Тунберг повернулася до школи. Невже зміни клімату припинилися?

А можливо, змінилося щось інше?

Пам’ятаєте, як іще рік тому деякі «активісти» виступали проти виробництва одноразових виробів? Усіляко намагалися їх або заборонити, або переконати споживачів користуватися багаторазовими. Наприклад, носити із собою багаторазову сумку замість пакетів з супермаркету. У відповідь на аргумент, що це не лише незручно, а у багатьох випадках іще й негігієнічно, - вони ставали агресивними. Пам’ятаєте, як у Жванецького? «Тут они багровеют, переходят на «ты», и потом тебе же про тебя же такое..!».

Пандемія поставила зовсім нові виклики, зокрема, це стосується використання засобів захисту, передусім - захисних масок та рукавичок. Більшість таких виробів – є одноразовими, що є необхідним з причин гігієни. А потрібні їх буквально мільярди.

Деякі з борців із забрудненням висловлюють занепокоєння, зокрема, щодо виявлення використаних масок у морях. Але ніхто навіть з найфанатичніших «зелених» не пропонує відмовитися від одноразових засобів захисту, не вимагає їх заборонити!

Чи не диво?

Новини останнього часу: у Данії на фермах, де розводять норок, виявили небезпечну мутацію вірусу (ці тварини можуть заражатися від людей та, у свою чергу, передавати їм мутовану версію вірусу). Реакція влади країни була майже миттєвою: знищити усіх норок у регіоні, з метою виключити подальше поширення нової форми вірусу (поряд із посиленням карантину у регіоні, де розташовуються ці ферми).

Що цікаво, про масові протести зоозахисників нічого невідомо. Так, про тих самих активістів, які виступали роками та десятиліттями проти хутряної індустрії, як такої, саме через те, що там «вбивають тварин» (те, що інакше цих тварин взагалі б ніхто не розводив, залишається поза їхньою увагою). А тут – влада вирішила вбити мільйони тварин одночасно. Де обурення гуманістів? Щось не чути, принаймні, у публічному просторі.

Що ж це із ними сталося з усіма?

А можливо, не з ними? Можливо, нова ситуація призвела до девальвації самої «зеленої» ідеї?

Колись дуже давно, 25 років тому, довелося мені дискутувати щодо «охорони довкілля» із дівчиною з Вірменії. А відбувалася ця дискусія у британському Нотингемі. Зізнаюся: до аргументів про те, що сама ця ідея є, м’яко кажучи, нераціональною і хибною, якщо казати глобально, багато людей виявляються не готовими (бо пропаганда цієї ідеї, у світовому масштабі, багатьом промила мізки сильніше, ніж свого часу пропаганда радянська – мешканцям 1/6 частини суходолу). От і моя колишня співрозмовниця тоді сказала:

-От у нас під час блокади, - вона мала на увазі облогу Єревану під час війни із Азербайджаном у 90-ті роки, - вирубали майже усі дерева, щоб зігрітися. Хіба це добре?

У Єревані я ніколи не бував. Тому не можу судити, чи дійсно там майже не залишилося рослинності. Але тоді відповів:

-Якщо це так, то це, звичайно, сумно. Але, якби ви цього не зробили, то просто вимерзли б за зиму такої блокади.

Якраз на цьому прикладі видно основну проблему. «Зелена» ідеологія добре виглядає у разі комфорту та ситості. Але це – поки не постає питання виживання; коли ж таке питання виникає, усі аспекти цієї ідеології відходять на задній план. А люди розпочинають вживати заходів, щоб вижити, не оглядаючись на охороно довкілля або на те, що буде із біологічними видами, які знаходяться під загрозою вимирання. Навіть на гуманне поводження із тваринами, як показує приклад із данськими норками. А це, саме по собі, багато каже нам про саму «зелену» ідеологію. До якої треба придивитися трохи уважніше.

Деякою мірою її відторгнення, поки що стихійне, не оформлене у «контрідеологію», розпочалося іще кілька років тому. Можливо, іще раніше, з виходу роману Тома Кленсі «Веселка Шість», де саме «зелені» екстремісти виведені як головні злочинці та опоненти головного героя. Але не просто виведені, а поставлене питання про те, що, щоб зупинити вплив людства на оточуюче середовище, треба … знищити людство. До цієї тези ми іще повернемося.

З іншого боку, для багатьох стає очевидним, що «зелені» ідеї використовуються політиками та/або бюрократами, як привід для посилення своєї влади, для обмежень свобод людей. Про це, до речі, докладно пише Юлія Латиніна у статтях «Климатократия» та «Нас возьмут тёпленькими». Вони доступні у Інтернеті, дуже рекомендую. Як і її ж відео «Как менялся климат»[1].

Пам’ятаєте, з чого розпочалися протести «жовтих жилетів» у Франції? З підвищення податку на автомобільне паливо, яке, за заявою тамтешньої влади, було спрямовано на те, щоб «відучити французів від викопного палива». Французам така ідея сильно не сподобалася. Й був створений прецедент масового опору ініціативі уряду, яка з самого початку носила, - та подавалася у якості такої, - «екологічний» характер. Навіть у наш час, навіть на тлі «промивання мізків», існує певна межа зниження якості життя заради «зелених» ідей, за якою мешканці однієї з основних країн Західної Європи терпіти не схотіли.