Розділ 2: Колишній. (4)

*Новий світ. День 10. Ранок*

Після прогулянки з Емілем, Яшма повернулася до трактиру. Коли Айвін, який весь цей час працював за двох, побачив дівчину, то миттю покинув усі свої справи і кинувся до неї. Він озирнувся на трактирника, але той поки що не дивився.

– Яш, – тихо промовив Айвін, наблизившись до дівчини. – Я прошу, дай мені тобі усе пояснити, це не те, що ти подумала! 

«Прошу тебе, будь ласка! Мені хвилини вистачить, щоб пояснити усе!», – думав хлопець.

– Так, ходімо! – з легкістю погодилася Яшма і, взявши Айвіна за руку, повела його до кімнати, в якій він жив. 

Юнак, посміхаючись, покірно йшов за дівчиною. В його очах була надія, віра в те, що вони зможуть примиритися. Так, спокійно ця бесіда не пройде, та Айвін був готовий терпіти потенційні істерики та агресію дівчини, аби їхній союз, що тільки-но почав намічатися, зберігся.

«Якщо знову вдарить – нічого! Зрештою, сам винен, що взагалі пішов за аристократкою. Треба було ігнорувати її, чи хоча б повідомити перед цим Яшму! Ні, ми примиримося!»

Втім, коли Яшма зачинила двері, її погляд змінився. Не чекаючи, поки Айвін розкриє рота, дівчина заїхала йому коліном у пах і той, скрутившись від нестерпного болю, тихо пискнув: "За що?". 

– Слухай мене сюди, жалюгідний слимак!

Аби додати ваги до своїх слів, дівчина ще відпустила хлопцю ляпас по щоці, поки той тримався за пах.

– Я не хочу тебе знати, я не хочу тебе чути, я не хочу навіть бути з тобою в одному місці! Ти достатньо заливав мені вуха своїми піснями про чесність, вірність та іншу маячню! 

– Але, Яш... 

Та договорити йому не дали. Широко замахнувшись, дівчина, що було сили, знову вдарила його в обличчя. Втім, цього разу, била вона кулаком.

– Щоб тебе... – прошипіла дівчина, потираючи власну кисть, м’яко масажуючи пальці.

Заваливши Айвіна на ліжко, Яшма нависла над парубком, наче хижий птах над здобиччю.

– Замовкни і слухай! Не говори зі мною, не дивись на мене, навіть не стій поруч! Я була дурепою, коли повірила тобі, думала, що нарешті знайшла гарного й чемного хлопця, вже навіть подекуди мріяла, що стану тобі гарною дружиною. А ти, свиното, такий самий підступний огидний слимак, як і усі інші! Нічим ти не кращий, ще й навіть гірший! Інші просто полишали мене, а ти ще й зрадив! 

Задовольняючи власне бажання, Яшма ще кілька разів вдарила хлопця. Лише після цього вона, важко зітхнувши, розвернулася та вийшла з кімнати, залишаючи побитого парубка на ліжку.

Застогнавши від болю, юнак швидко закусив власну руку.

«Ні! Не можна, щоб інші почули... Тоді в неї будуть проблеми і ми точно не примиримося!»

Якийсь час Айвін ще пролежав на ліжку. Прикушуючи руку, хлопець намагався зрозуміти, що болить більше: таз чи обличчя. Провівши пальцем під носом – хлопець запевнився, що в нього не йде кров.

«Добре! Було б прикро з’явитися перед усіма з розбитим носом... Але як же боляче!»

Через якийсь час, трошки оговтавшись, хлопець зміг перевернутися та встати на карачки. Допомагаючи руками та спираючись на ліжко, хлопець зліз з нього і нарешті встав у повний зріст. Тіло ще боліло, але хлопець все одно вийшов до головної зали.

*Новий світ. День 10. Опівдні*

– Привіт! – люб'язно та ласкаво промовила Яшма, відкриваючи двері до крамнички Хельги. 

До обіду було не так вже й багато часу, тож Лайла вже відійшла від прилавку, перейшовши до кухні. Яшма не одразу побачила дівчину, та коли вони все ж таки побачили одне одного – на обличчі дівчини з’явилася широка посмішка.

Втім, про Лайлу цього сказати не можна було. Вона дивилася на Яшму втомленим холодним поглядом, наче вона була надокучливою дитиною, якої хотілося позбутися.

«Може, їй купити чогось треба? Добре, хай вже буде, не виганяти ж її мітлою звідси!»

– Чого тобі? – ображено промовила Лайла.

«Так, Яшмо, зберися! Вона, звичайно, не буде рада мене бачити, але усе треба зробити швидко!» 

– Слухай, пробач, що так усе вийшло, – з порогу вибачилася дівчина. 

– Ага, – ліниво кинула Лайла.

«Ще чого? Ти звабила хлопця, який мені подобався, ти відбила парубка, який міг взяти мене за дружину! Зараз, розбіглася... Через одне дрібне “вибач” – я тобі цього не забуду!»

– Що ти прийшла купити, давай швидше, бо скоро батьки прийдуть, а я маю приготувати їм обід. 

– Так-так, звичайно! Насправді, я нічого не хотіла купувати, але я зайшла поділитися з тобою новинами. 

– Мені не цікаві новини, – миттєво відрізала Лайла і, відвернувшись, продовжила готувати.

– Стривай! Це... Стосується Айвіна та пані Лів, тобі ж подобався Айвін? – прямо запитала Яшма і, дивлячись у очі Лайли, вловила в них той самий вогник, який був потрібен їй.