Частина 29: Спокуса!

*Новий світ. День 3. Опівдні.*

— Що сталося? — здивувався Айвін. — Ти уся мокра! 

Яшма сіпнулася від несподіванки. Що Еміль, що Айвін — наче два коти, ходили зовсім безшумно. Аби хоч гілочка тріснула б під ними чи земля б посипалася. Але ж ні — могильна тиша, поки не відкриють рота чи не вхоплять. 

"Знов він мене перелякав! — розгнівано подумала дівчина. — Ні, не можна... Не бити його, не кричати! Робити усе, щоб йому було добре. Зрештою, це тільки до вечора! — вчасно зупинила вона себе. — Ну... Вперед!"

— Ти вже повернувся! — зраділа вона. — А я вже майже допрала! 

— А мокра ти з ніг до голови чому? — повторив своє питання хлопець. 

— Ногу підвернула, впала у озеро! — посміхнулася дівчина, озираючись на хлопця. Її посмішка була сповнена болем та відчаєм, але юнак цього не помітив. 

— Яшмо, — розгублено сказав раптом хлопець і підняв голову, вперши погляд у небо. — Прикрийся... 

Дівчина, тримаючи кошик з мокрими речами, опустила погляд і побачила, що її сукня, намокнувши, стала прозорою і тепер її груди було чітко видно. 

"Ой...", — єдине, що пролетіло в голові дівчини. Та коли вона подивилася на реакцію хлопця, то до її голови прийшов гарний, як їй здалося, план. Дівчині, інтуїтивно, захотілося знов познущатися з милого парубка. 

— Та що ти так реагуєш! Ти ж нещодавно бачив мене голою на озері! — жартувала дівчина. — Чи я не вродлива?! — награно обурилася вона, удаючи, що вичитує парубка. 

— Ось тому, що вродлива, я і не дивлюся, — вміло парирував Айвін. 

— Он який ти... — прийняла за комплімент Яшма і зробила кілька кроків. — То може опустиш голову і ліпше роздивишся мої вроду?

— Яшмо, прошу тебе, — промовив Айвін. 

— Ти знаєш, — пошепки сказала вона йому на вухо. Хлопець і сам вже відчував ту прохолоду, яка віяла від її мокрого одягу. — Я бачила, як ти дивився на "них" у трактирі!

— То була випадковість, — пояснив хлопець. 

— Можливо, якщо хочеш подивитися, — хтиво промовляла дівчина. — Тобі варто просто попросити?

— Добре, — сказав Айвін, якому вже важко було тримати себе у руках. Він чудово розумів, на що натякала дівчина, але він не хотів щоб до цього дійшло. Звичайно, що Яшма була вродливою і вона подобалася йому. Але він не хотів, щоб про нього пішли чутки спідничника. Особливо тепер, коли він мав здобути довіру односельчан. Плітки про те, що якийсь новий чужинець прийшов у їхнє село і паплюжить дівок — останнє, що хотів Айвін чути у свій бік. Він вже говорив про це з Тіріоном. 

*Ранок цього ж дня*

— Ну добре, — кивнув мисливець, закидаючи ложку зі свіжим сніданком до рота. Сьогодні чоловік нікуди не збирався, тож прохання Айвіна приготувати "нормальні порції" він міг легко виконати. — Тоді домовилися — йди до Лайли, віднеси їй цю миску. Потім у трактир! А там, на зворотному шляху, зустрінемося й підемо до Якоба. 

— Угу, — кивнув хлопець. 

— Ото Яшма зрадіє, коли дізнається, що ти хочеш у нашому селі залишитися! — пожартував Тіріон. 

— Можливо... — уникав відповіді юнак. 

— Та що ти, справді?! — випалив чоловік. — Не кажи так, наче Яшма тобі не подобається! 

— Подобається, не сперечаюся, — знизав плечима Айвін. — Але розумієш... В мене ніколи не... ну... Коротше! Не було в мене ще досвіду з дівчатами... Тому я не завжди знаю, як себе поводити! Вона ще й на нічну прогулянку кличе, до озера, а я, якщо чесно, навіть трохи боюся... 

— Не дивно, — промовив мисливець. — Хах, а спритно вона тобі "пропозицію" зробила! 

— Пропозицію? — перепитав хлопець. 

— А ти гадаєш, що там, на нічному озері, ви будете комах розглядати? — випалив Тіріон. — Знаємо ми ці "прогулянки"!

— Гадаєш, що вона саме для того кличе? — розгубився Айвін. 

— Ні, — здивувався наївності хлопця Тіріон. — Вона кличе тебе робити фортеці з піску! Біля озера якраз і вода є, щоб пісок міцніше лягав! — сказав той. — Звичайно, що вона "сідлати" тебе хоче, не будь дитиною! 

— І що робити? — запитав Айвін, сам не знаючи навіщо. — І що означає ця "пропозиція"?

— Пропозиція, — промовив Тіріон. — Означає, що між вами буде "щось", за що ти потім візьмеш її в дружини. — пояснив він. — Не знаю, — додав мисливець. — Справа твоя, але я б все одно порадив би тобі усе робити чемно! 

— Що ти маєш на увазі? — не зрозумів хлопець. 

— Ну... В нашому селі, хоча й, зрештою, в нормальному суспільстві, не дуже вітають розпусту. Дурний це приклад, розумієш! Знаючи Яшму, я, чесно кажучи, не сильно здивувався тому, що саме вона тебе покликала "погуляти" вночі біля озера. Та якщо ти сам досі не знаєш, подобається вона тобі чи ні... Я б порадив не з'являтися на тому озері, — пояснив мисливець. 

— Але вона ж образиться! — промовив Айвін, уявляючи реакцію Яшми на його відмову.