Частина 20: Весілля!

*Новий світ. День 9. Ранок*

Свято було вирішено провести на задньому подвір'ї Тіріона. Бо саме в нього там не було паркану — і можна було ставити столи та лави хоч до самісінького обрію. Ледь не пів села було задіяно на цих роботах, навіть Айвін доєднався. 

Хлопці встановлювали столи, тягали важкі барильця, встановлювали лави, а також готували усе те, що не могли приготувати жінки. Котрі, в свою чергу, вкривали ті столи скатертинами, приносили страви, розкладали посуд. 

Тільки зараз, коли Калеб з Тіріоном встановили окремий, спеціальний столик для подарунків, Айвін зрозумів, що йому зовсім нічого дарувати. Звичайно, що мисливець запросив на своє весілля і його. Хоч юнак і був у селі трохи більше тижня, але Тіріон уже пройнявся довірою до парубка, а тому, звісно, не став тримати його осторонь такого, важливого для себе, заходу. 

— Фуф, — промовив хлопець, встановлюючи останню лаву. — Тепер наче усе! — сказав він, витираючи піт з лоба. 

— Навіть не близько, — м'яко посміхнулася Яшма, вкриваючи стіл, до якого хлопець і ставив лаву, великою рожевою скатертиною. — Хлопці з трактиру тягнуть барильця та діжки, сходи-но — допоможи їм! 

Айвін лише коротко кивнув, а вже у наступну мить — легким бігом наближався до трактиру. Яшма, дивлячись йому вслід, лише грайливо прикушувала нижню губу, згадуючи розмову, яку вони мали цієї ночі. Звісно, що зараз — ніхто ніяких розмов з Ларсом не вів. Зараз банально було не до цього. Але, що Айвін, що Яшма — обидва хотіли також створити союз. Було лише питанням часу, коли весілля Тіріона та Моллі завершиться, і Ларс, звільнившись від обов'язків головного постачальника напоїв та веселощів, зможе серйозно поговорити з Айвіном. 

Хоч у парубка у не було за душею ані копійки — але Яшма навіть не думала про це. Їй було зовсім не цікаво матеріальне становище коханої людини, хоч яким бідним він б не був. Дівчина лише мріяла про шлюб з чоловіком, який їй подобався, і якому б подобалася вона — і Айвін був саме таким чоловіком. 

— Чому так радієш, подруго? — посміхнувшись, підійшла раптом Хельга. 

— А що, — запитала Яшма трохи засоромившись. — Так помітно? — усміхнулася вона. 

— Ну, — знизала плечима жінка. — Ще трохи і з нього злетить одяг від твого погляду! 

— Ой, ну не кажи так! — засміялася Яшма. — Просто гарний настрій, от і усе! 

— Ага, я прямо бачу, як причина твого гарного настрою — біжить зараз до трактиру! Щось трапилося, що ти перестала розповідати усе своїй подрузі?

Хельга легенько, ледь помітно, штовхнула Яшму тазом. Та, не бажаючи відставати, швидко відповіла аналогічним. Дівчата засміялися і, зробивши вигляд бурхливої роботи, стали розтягувати вже розкладену скатертину по столу. 

— Коротше кажучи, — промовила Яшма, — здається, що весілля Тіріона та Моллі — буде не останнім в найближчий час. 

— Та ну! — здивувалася подруга. — А хто ще бажає?

Яшма лише коротко кивнула, вказуючи на себе. Хельга не одразу зрозуміла цей натяк, але коли до неї дійшов сенс — очі жінки округлилися так, наче їй розповіли плани самої королеви. 

— Ага! — посміхнулася Яшма. — Айвін сам вчора сказав, що хоче з дідусем поговорити з цього приводу! 

— Отакої... — розгублено промовила Хельга. 

— Так! Скажи, чудово ж! Я вже і не вірила, що мене хтось покличе в дружини після тих пліток! — ледь стримувала радість Яшма. 

— Ага... — промовила подруга задумливо. 

"Здається, сонце моє, що ми програли ці перегони...", — розчаровано подумала Хельга, дивлячись на Лайлу, що допомагала Моллі зі стравами. 

— Ну... Вітаю! — схаменулась Хельга. — А це він так і сказав тобі? — запитала вона, сподіваючись на те, що усе це — неправда і лише вигадки подруги. Їй би дуже не хотілося засмучувати доньку, адже Лайла все ще відчувала симпатію до нового обличчя у їхньому селі. 

— Ну так, сказав, — здивувалася питанню Яшма. — А ти чого... не віриш мені?

— Ні-ні! — замахала руками Хельга. — Звичайно, що вірю! Просто несподівано так! Ти, Яшмо, точно лисиця хитра, раз він так швидко в тебе закохався! — посміхнулася жінка.  

*Новий світ. День 9. Опівдні*

Ближче до обіду, коли вже усі закінчили приготування та свої особисті справи, до села приїхала пані Лів. Жінка з'явилася на розкішній кареті, один вигляд якої вже робив святковий настрій. І хоч екіпаж був у традиційних, темних кольорах, що дуже сильно пасували до світлої шкіри вельможної пані, але кількість квітів та декорацій вражали настільки, що очі миттєво раділи, варто було лише поглянути на карету. 

Жінка з'явилася на задньому подвір'ї Тіріона несподівано. Але коли її помітили — радощам не було меж. Пані Лів, наче гарна любляча подружка, подарувала Моллі великий кошик живих квітів, після чого вони обмінялися м'якими поцілунками в щоки. Аристократка не відчувала жодної огиди до подібного, адже таке свято — мрія кожної дівчини. І сьогоднішній день — ледь не повністю належав Моллі. 

Взявши її чоловіка під лікоть, вельможа відвела його подалі від натовпу на невеличку розмову. Моллі, звичайно, не була проти. В неї й без того вистачало справ, але найголовніша задача — перевдягнутися в святкову сукню, яка вже давно очікувала на дівчину.