Частина 19: Пиріг!

*Новий світ. День 2. Ранок*

"Ненормальна! — подумала Яшма, потираючи лікоть. — З неї вже пісок скоро посиплеться! Куди їй Айвіна?"

Неприємна розмова ніяк не виходила з голови дівчини. Ще ніколи ця жінка так не лякала її. Звичайно, вона була їй не дуже приємна, та й розмовляли вони виключно про справи у трактирі. Але ще не було такого, щоб ця пані чіплялася та хапала її. І найгірше було саме те, що вона сказала про неї.

"Що це взагалі означає? Що в мене на обличчі написано? — гадала дівчина. — Ну так, він молодший за мене... Але ж і він у розквіті сил, і я непогана!"

Із цими думками, жінка перевірила власні груди. Ще п'ять хвилин тому божевільна жінка тримала їх так, наче собі відірвати хотіла. Та зараз Яшма і сама розуміла чому. На селі дійсно не так вже й багато "вільних" дівчат. Заміж тут видавали рано, одружували також — це нормальна практика для села. Втім, Яшмі було із цим трохи важче. Хоч вона й була неймовірно вродливою, але по селу про неї ходила дурна слава. Через це у неї і були проблеми знайти собі чоловіка.

 "Не віддам я їй Айвіна! Сама собі винна! Вона всю свою молодість проґавила, користуючись увагою чоловіків. А мені ніхто уваги не виявляє, і мої груди тут ніяк не допоможуть! Айвін — єдиний, хто не знає про мене нічого! І це добре! Спершу одружимось, а там я йому сама все розповім! Головне, щоб ніяка свиня не сказала йому про це раніше!", — подумала Яшма. 

— Так, впевнена, що Айвіну сподобається! — почулося десь збоку. 

Почувши знайоме ім'я, Яшма миттєво забула про божевільну, яка обмацала її кілька хвилин тому. Нагостривши вуха, дівчина швидко знайшла джерело цього голосу — це був будиночок Хельги. 

Одне з вікон першого поверху було відчинене й з нього лунав приємний запах яблук. Скоро вже був обід, тож дівчина миттєво зрозуміла, що у будинку її подруги приготування у самісінькому розпалі. 

Та Яшмі було незрозуміло, чого це вони обговорюють її хлопця. Вона ще могла змиритися з тим, що парубка нагодував мисливець, забравши у неї таку можливість. Але от чим він знадобився Хельзі, що вже давно одружена з Калебом — ось це було питанням. 

Перетворившись немов на дику кішку, вона озирнулась навсібіч і, не помітивши нікого знайомого, риссю підбігла до стінки домівки. Легкі сандалі Яшми чудово маскували її, ніяк не видаючи звуків при пересуванні. Підкравшись, вона обережно зазирнула у край вікна. Якби її хтось зараз побачив збоку — точно подумали б, що вона крадійка. Втім, дівчині було лише цікаво, чому в цій хаті говорять про Айвіна. 

— Так, потримай його ще... — почувся голос Хельги. Жінка притихла, замислившись над чимось. 

— Хвилин п'ять вистачить? — пролунав голос Лайли. 

— Так, цілком! — знов почувся голос Хельги. 

Одним оком і дуже швидко — але Яшма встигла зазирнути у відчинене вікно. Крізь нього вона помітила, як біля вогню стоїть Лайла та Хельга. А на вогні — пиріг. Жінки готували і, здавалось, Хельга передавала "жіночу мудрість" Лайлі. На столі, на якому вони ще вчора обідали, були яблучні огризки та шкірка. Стіл був у залишках борошна, а у хаті стояв приємний запах тіста. 

— Думаєш, йому сподобається? — обережно, наче не до кінця вірячи у власні слова, поцікавилась Лайла. Вона підняла голову на Хельгу, тож Яшма бачила лише її потилицю. Втім, і без цього вона знала той погляд! Погляд, коли Лайла перетворюється з дорослої дівчини на мале й нещасне кошеня, яке так і хочеться захистити, прихистити, погладити та зігріти в обіймах. Яшма була впевнена, що якби дівчина кинула б кілька таких поглядів на Айвіна — той би розтанув у її шармі. 

— Звичайно! — промовила Хельга. — Ти сама подивись — це ж неймовірна смакота! Зараз Айвін, напевно, працює у Яшми в трактирі... Він за день втомиться, сили частково покинуть його. А тут прийдеш ти, запросиш на смачний обід! Він хлопець чемний, це видно: коли ми вчора запропонували йому дах над головою — той так дивився, наче йому соромно було завдавати клопоту! 

— А якщо він відмовиться? — запитала дівчина. 

"Так, Айвіне, відмовишся ти від подібного, чи ні?", — подумала Яшма. 

— Він не відмовиться, якщо ти йому натякнеш, що ти дуже старалася! Скажи, що хочеш, щоб йому сподобалося у нашому селі, і для цього спеціально зробила цей пиріг! — дала розумну пораду жінка. 

"Ох ти хитра яка! — подумала Яшма. — Так... Обставити Лайлу буде не важко — її досвід в цих справах — як досвід сільської простачки в справах аристократів! Але Хельга... Вона мудра... Та розумна... Небезпечна... Вона ще й може натякнути на моє минуле! — будувала підступний план жінка. — Ні, я це так не залишу! Він не має потрапити на цей обід!"

Із цими думками, дівчина відійшла від вікна і, обійшовши хату іншим шляхом, пришвидшилась. Вона мала якнайшвидше обійти усіх необхідних людей, щоб швидше повернутися у трактир. 

"Думай, Яшмо, думай! — розмірковувала дівчина. — Як зіпсувати цей план! Ідея з пирогом відмінна, тут нічого не скажу. Зіпсувати пиріг? Ні, це дурна ідея! Вони тоді просто не запросять його, зроблять те саме, але пізніше! А якщо піти іншим шляхом... Він же сьогодні вже з'їв багато! Якщо я ще більше закину "в нього" — він же й з місця встати не зможе! Так, а ось це гарна ідея! Це зможе спрацювати!"