Глава 20

Люба теж дуже сильно здивована, адже він зараз має бути в іншому місті. Сюрприз несподіваний, але приємний. Дівчина не подала вигляду, що здивована, підійшла до Максима і обняла його.

- Коханий, я така рада, що ти завершив свою роботу раніше і прийшов! Я дуже рада тебе бачити!

- Я також радий тебе бачити, моя кохана! - Максим обняв Любу сильніше, для простого вдавання.

Олег просто вийшов із музею, хлопець, видно, що хлопець засмучений. Люба разом із директором підрахували гроші за продані картини. Вона  їх забрала, деякий відсоток, звісно, залишила музею. Потім Люба зайшла у банк і поклала кошти на рахунок, після цього Люба, її друзі та хлопець 

пішли у ресторан святкувати її  усіх. 

Вони прийшли, сіли за вільний столик, зробили замовлення..У ресторані грає жива музика,  співає співачка. 

- Любо, ти станеш чудовою художницею, мені Влад присилав фотографії твоїх робіт. Я тобою захоплююся, - сказав Максим, він дивиться на Любу закоханими очима. 

- І я сподіваюся,  що Люба буде високо цінувати свій талант, - сказав Владислав. 

Раптом до столика  підійшов офіціант із пляшкою червоного вина у руках.

- Хто із вас Люба?

- Це я.

-Вам передали цю пляшку вина он від того столика, - Люба прослідкувала за рукою офіціанта й побачила за столиком Олега, він помахав мені рукою. Дввчина відвернулася.  Коли уже Олег зрозуміє, що вона  не хоче  бути з ним?

- Любо, ти не проти потанцювати? - запитав Максим. 

- Не проти, ходімо.

Хлопець і дівчина вийшли туди, де танцюють пари, Пантелеймон запросив Марину на танець, тільки Владислав залишився за столиком. 

Раптом дуже швидко до пари підійшов Олег, штовхнув Максима. Люба приголомшена його поведінкою. Навіщо так соромитися на очах у людей? Коли він змириться,  що вони  не будуть разом? На щастя, охоронці помітили поведінку Олега, тому прослідкували за тим, щоб він оплатив своє замовлення і вийшов із ресторану. Перед цим він прокричав, що буде чекати на Любу на вулиці.