Вдома Любі зателефонував хтось невідомий, вона відповіла, виявилося, що це дзвонять за оголошенням, яке дівчина розмістила на сайті. Хочуть у неї замовити портрет, Люба подумала, що вона могла б писати два портрети паралельно, тому взялася за нього.
Той портрет вона написала швидше, ніж Владиславовий. А портрет хлопця вона завершила. Робила вигляд, що зустрічається із Максимом, поки одного Олег не поїхав працювати в інше місто. Дівчина брала й інші замовлення. Зрештою, це почало їй приносити такий дохід, що вона звільнилася із перукарні. А невдовзі дівчина арендувала приміщення для майстерні, але Владислав його викупив для дівчини.
Одного разу Люба завершувала чергову картину, як раптом їй зателефонували, вона відповіла. Виявилося, що це директор музею, він запропонував Любі створити виставку її картин, вона погодилася. Через місяця у дівчини має відбутися виставка, навіть її нові роботи будуть прийматися. Завтра об одинадцятій годині дня у Люби зустріч із директором музею. Дівчина дуже рада цьому, адже це новий рівень у її кар'єрі. Люба поділилася новиною із друзями і Владиславом, вони щиро зраділи за дівчину й обіцяли прийти на виставку.
#1751 в Сучасна проза
#5799 в Любовні романи
#2435 в Сучасний любовний роман
Відредаговано: 23.03.2024