Глава 11

Олександр намагався встановити контакт із Любою, але все марно. Він і дзвонив дівчині, і приходив на роботу, де вона живе чоловік не знає.

Сьогодні п'ятниця, Люба відпросилася з роботи на годину раніше. Дівчина зібралася, оглянула себе у дзеркалі, скоро за нею заїде Владислав. Сьогодні вона знайомиться із родичами. Люба одяглася у сукню вишневого кольору, взулася у туфлі такого ж кольору, вони на каблуках, волосся дівчина зав'язала у високий хвіст. 

Скоро дівчині зателефонував Владислав і сказав, що уже біля під'їзду. Люба узяла сумочку чорного кольору й вийшла, вона побачила двоюрідного брата біля чорного ауді. Вона підійшла, привіталася з ним, сіла в автомобіль, Владислав відчинив їй дверцята, коли вона сіла, то закрив.

Через годину вони уже були вдома у Владислава. Вони зайшли у будинок, інтер'єр у будинку розкішний. За столом у вітальні зібралися Роман Дмитрович, його дружина Софія Євгенівна, мама Владислава Олена і її син Вадим. Дівчина привіталася із присутніми, Владислав запросив її за стіл і вона присіла на стілець. Кухарка принесла страви, усі поклали собі їсти на тарілки. 

-Любо, а чим ви займаєтеся в житті? - запитала Софія Євгенівна. 

-Я працюю перукаркою і пишу картини на замовлення. 

-Портрет тата написала Люба, а зараз вона пише мій, - сказав Владислав. 

У батьків Владислава є сімейний бізнес,  вони мають мережу ресторанів, хлопець теж займається бізнесом. У Олени є своя редакція, а Вадим навчається на економічну,  все це Любі розповіли родичі.

Атмосфера у будинку була дружелюбною, кухарка прибрала посуд і подала десерт. У Люби хороше враження про родичів, тільки Вадим їй не дуже подобається, тому що він якийсь насуплений і дивиться на дівчину із недовірою.